ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЗНАННЯ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36550/2522-9230-2022-12-157-163

Ключові слова:

досудове розслідування, дізнання, досудове слідство, органи дізнання, органи досудового слідства, історичний розвиток

Анотація

У статті проаналізовано історичний розвиток органів дізнання на території України. Наголошено на тому, що запровадження та функціонування нових правових інститутів як зумовлюють фундаментальні зрушення в свідомості людей, так і є наслідком цих зрушень. Одним із правових інститутів, який значно вплинув на розвиток правових систем світу, є інститут досудового слідства, у тому числі його форма – дізнання. Встановлено шість етапів формування правового регулювання дізнання в Україні. Визначено, що в добу античності починає зароджуватися оперативно-розшукова діяльність, що першочергово прослідковується в релігійних розповідях. Досліджено, що на етапі існування Київської Русі збірка «Руська Правда» містила багато елементів досудового розслідування, обов’язок із проведення якого покладався на потерпілого. Визначено, що на етапі існування Запорозької Січі з’являється згадка про традиційне проведення дізнання військовим осаулом у справах щодо конфліктів між козаками або вчинених ними злочинів. На українських землях, які перебували у складі Російської імперії, у 1718 році почався етап динамічного розвитку дізнання. Зроблено висновок, що інститут дізнання в Російській імперії спочатку з’явився фактично, а потім отримав своє юридичне закріплення у численних нормативно-правових актах. Саме на цьому етапі формування правового регулювання дізнання відбувається розмежування дізнання та слідства, відокремлення судової влади від виконавчої. Визначено, що досудове розслідування, у тому числі інститут дізнання, в ці роки отримало непростий шлях розвитку, постійно реформуючись в пошуку оптимальної моделі. Охарактеризовано сучасний етап розвитку правового регулювання дізнання в Україні.

Посилання

Токарєва К. С. Значення медіації в контексті розвитку правової системи України. Наукові записки. Серія: Право. 2019. № 7. С. 204-209.

Сопілко І. М., Череватюк В. Б. Сучасне право в епоху соціальних змін. Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». 2021. № 1(58). С. 216-222.

Бандурка О. М. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія. Харків: Золота миля, 2012. 620 с.

Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС): монографія. Київ: ТОВ «ВПП «ПРОМІНЬ», 2012. 639 с.

Атаманова Н.В. Забезпечення правового порядку в Україні інституціями Запорізького козацтва. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / за ред. С.В. Ківалова. 2011. Вип. 58. С. 131-135.

Маков М. А. Модель службы дознания в контексте исторического опыта. Вестник Московского университета МВД России. 2013. № 7. С. 107-115.

Берендтс Э. Н. Связь судебной реформы с другими реформами Императора Александра II и влияние ее на государственный и общественный быт России. Петроград : Сенат.тип., 1915. 202 с.

Малюга В. Історико-правовий аналіз взаємодії органів досудового слідства і співробітників оперативних підрозділів у розслідуванні злочинів. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. №. 61. С. 163-170.

Омельченко Т. В. Дізнання в кримінальному процесі України: становлення і розвиток. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2001. Спецвипуск. С. 185-188.

Устав уголовного судопроизводства. Систематический комментарий / под общ. ред. М.Н. Гернета. Москва, 1915. Вып. IV. 1277 с.

Пивоваров В. В., Щербина Л. І. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ: монографія. Харків: Право, 2006. 176 с.

Сорока С.О., Римарчук Г.С. Кримінальний процес в Україні: історія і сучасність. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 850. С. 553-562.

Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР. Харьков: Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1925. 124 с.

Мєшковой К. Історичний розвиток адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів дізнання Національної поліції України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2021. №1 (21). С. 32-38.

Кримінально-процесуальний Кодекс України: Кодекс Української РСР від 28.12.1960 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-05/ed19601228/parao60#o60

Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20120413#Text

Бровко Н. І, Сімакова С. І. Інститут кримінальних проступків як механізм спрощеного порядку досудового розслідування. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. №3. С. 298-301.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень: Закон України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#n492

Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов'язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів: Закон України від 17.11.2021 р. № 1888-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1888-20#Text

Крапивін Є. Оцінка впровадженості кримінальних проступків в Україні. Київ, 2021. 59 с.

Downloads

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА; СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА