ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (середина XVII – XVIII ст.)
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2022-13-14-18Ключові слова:
правосвідомість, козацтво, звичаєве право, право власності, свобода, справедливістьАнотація
У статті висвітлюються узагальнені результати аналізу впливу історичних та культурно-правових умов Козацько-Гетьманської держави (середина XVII–XVIII ст.) на суспільну правосвідомість українців.
Встановлено, що підґрунтя розвитку правосвідомості українців було закладено за часів Київської Русі. У період бездержавності вона була орієнтована на звичаєве право. Особливістю правосвідомості українців був її індивідуалістичний характер. Перебування українських земель під юрисдикцією європейської країни Речі Посполитої позначилося на формуванні правосвідомості українців, але власна специфіка відчувалася: українська мова, православне християнство, характерний побут, звичаєве право, яким регулювалися приватні правовідносини.
Акцентовано увагу на тому, що час існування Козацько-гетьманської держави, що утворилася в середині XVII ст., є періодом формування у свідомості українців своїх національних особливостей. На цей процес вплинуло козацьке звичаєве право. Козацтво, міщани, духовенство, шляхта, монастирські, державні та поміщицькі селяни мали різні правові уявлення, що позначалося на суспільній правосвідомості населення, вектор якої визначала козацька етика. За відсутності можливості ознайомлення з писаними законами люди регулювали свою поведінку за нормам неписаного звичаєвого права. Особливим було регулювання права власності. На розвиток інституційної форми суспільної правосвідомості українців значно вплинуло прийняття Конституції Пилипа Орлика.
Виявлено, що розвиток суспільної правосвідомості українців Козацько-гетьманської держави відбувався під дією правових норм інших держав, результатом чого був антагонізм до влади як чужого явища. Звичай став для українців формою самовиживання під владою іноетнічних держав. Сьогодні козацька звичаєво-правова традиція є важливим складником культурної спадщини українців, що дозволяє зрозуміти своєрідність їх правосвідомості зараз, їх прагнення до справедливості та свободи, дотримання традицій та звичаїв, розуміння права власності як основи буття та ін.
Посилання
Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґенеза та сучасність : монографія. Харків : Право, 2008. 352 с.
Шаравара І. І. Правосвідомість як юридична категорія та її основні структурні елементи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2015. Випуск 33. Том 1. С. 36–59.
Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: культурно-історичне підґрунтя. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 2011. № 7. С. 88–98. URL: https://bit.ly/3BXlpSr (дата звернення: 30.09.2022).
Мандюк Т. С. Руська Правда як джерело укладання Статутів Великого князівства Литовського. Актуальні проблеми держави і права. 2009. Вип. 49. С. 59–63. URL: https://bit.ly/3dXnp5b (дата звернення: 01.10.2022).
Кушинська Л. Козацьке звичаєве право як чинник самоідентифікації українців ХVІІ–XVІІІ ст. Право. Серія 18. Економіка і право. 2015. Вип. 28. С. 104–111. URL: https://bit.ly/3SwQKBH (дата звернення: 21.09.2022).
Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна. Україна крізь віки. В 15 т. Т. 8. Київ : Видавничій дім «Альтернативи», 1999. 304 с. URL: https://bit.ly/3MvyCH5 (дата звернення: 13.10.2022).
Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. Київ : Критика, 2002. 415 с. URL: https://bit.ly/3RYdVoq (дата звернення: 30.09.2022).
Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ століття. Київ : Арістей, 2006. 560 с. URL: https://bit.ly/3eAckre (дата звернення: 14.10.2022).
Дзюба О. М. Приватне життя козацької старшини XVIII століття. (На матеріалах епістолярної спадщини). Київ : Інститут історії НАНУ, 2012. 348 с.
Історія української Конституції / Українська првнича фундація; упоряд.: А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко; вст. ст. С. П. Головатий. Київ : Право, 1997. XV, 443 с. URL: https://bit.ly/3TrqtWb (дата звернення: 15.10.2022).
