ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕРІОД ГЕТЬМАНАТУ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО 1918 РОКУ

Анотація

У статті представлено результати дослідження витоків правового регулювання становлення національної наукової традиції у період Гетьманату Павла Скоропадського 1918 року. Метою статті є дослідження головних здобутків правового регулювання наукової діяльності Української Держави періоду Гетьманату Павла Скоропадського 1918 року.

У процесі дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, метод аналізу та синтезу, узагальнення та наукової абстракції а також історико-порівняльного аналізу та прогнозування. Інформаційною базою дослідження виступають праці українських вчених, статті опубліковані в періодичних виданнях, архівні матеріали, тощо.

У результаті дослідження сформульовано такі висновки.

Досвід Української Держави Павла Скоропадського є доказом реальних творчих здобутків українського державотворчого руху, адаптацію якого до сьогоднішнього буття України важко переоцінити. Саме в цей період із затвердженням П. Скоропадським 14 листопада 1918 року закону «Про заснування Української академії наук у Києві», розпочався відлік становлення української академічної науки. Саме з утворенням УАН наука як соціальний інститут в Українській Державі почала існувати в статусі лигітимного юридичного субʼєкту з законодавчо оформленими інтересами, правами та обовʼязками. Важливу роль у створенні організаційних форм наукових об’єднань відігравало ставлення центральної влади до вчених, бажання їх підтримати, а також спрямувати наукові дослідження в потрібному державі напрямі.

Це було помітно і на рівні вищої школи. Становлення української вищої освіти дало можливість закласти основи інтеграції освітнього та наукового просторів в умовах розбудови національної державності, збереження та примноження здобутків українського інтелектуального середовища на благо виховання нових поколінь свідомих співвітчизників, утвердження режиму законності та правопорядку.

Хоча в силу відомих історичних обставин вказані закладені особисто гетьманом Павлом Скоропадським державотворчі традиції в галузі науки та освіти по суті були перервані, набутий значний успішний досвід розбудови системи науково-освітньої діяльності ліг в основу розвиту сучасної системи науково-дослідної діяльності, яка все ще потребує значного інституційно-правового реформування.