ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ТА СВОБОД ЯК ЕЛЕМЕНТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2022-13-28-34Ключові слова:
міжнародні акти, Конституція України, зарубіжні країни, держава, право, воєнний стан, людина, громадянин, конституційні права та свободи, гарантії правАнотація
Феномен обмеження прав та свобод людини і громадянина досліджено як складник інституту конституційно-правового статусу особи. Мета статті – встановити особливості врегулювання відносин, що виникають у зв’язку з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Констатовано, що конституційно-правовий статус людини і громадянина, а також обмеження прав та свобод як його складник, має загальні для всіх держав ознаками, оскільки значною мірою ґрунтується на загальновизнаних міжнародних стандартах. Водночас в конкретній державі або групі держав може мати свою специфіку, детерміновану історико-культурними особливостями. Виявлено, що можливості обмеження прав та свобод особи передбачено в конституціях практично всіх держав. Відповідними підставами, за загальним правилом, є уведення в країні або її частинах воєнного чи надзвичайного стану. Підтримано наукову позицію, що унормування відносин, які виникають у зв’язку з обмеженням прав та свобод, є важливим, оскільки у такий спосіб держава здійснює вплив не лише на окрему особу, але й на життєдіяльність усього суспільства. Відтак, підходи держави й ставлення у суспільстві до обмеження прав особи значною морою відображають характер і сутність взаємовідносин людини й держави у контексті становлення демократичного громадянського суспільства і правової держави. За результатами аналізу міжнародних актів (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ЄКПЛ) та практики ЄСПЛ сформульовано висновок, що обмеження прав та свобод людини і громадянина є необхідними для громадянського суспільства, із застереженням, що такі обмеження/ втручання мають бути виправданими. З’ясовано умови такої виправданості – обмеження/ втручання має здійснюватися законно, із законною (легітимною) метою, в інтересах демократичного суспільства. Необхідним, при цьому, є забезпечення балансу між суспільною й державною необхідністю та потребами й інтересами власне особи як носія конституційних прав та свобод.
Посилання
Андрієвська О. В. Конституційно-правові обмеження прав і свобод людини і громадянина в Україні: дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2018. 251 с.
Возгрін С. Ю. Межі свободи та заборона обмеження прав і свобод людини: національно-правовий та міжнародно-правовий аспекти. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. № 6-3, Т. 1. С. 51-54.
Загальна декларація прав людини: Документ ООН від 10.12.1948 р. URL: http://surl.li/duplp (дата звернення: 21.11.2022)
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Міжнародний документ від 04.11.1950 р. URL: http://surl.li/duplr (дата звернення: 21.11.2022)
Конституція України : Закон від 28.06.1996 № 254л/96-ВР. URL: http://surl.li/gdyl (дата звернення: 21.11.2022)
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Міжнародний документ від 16.12.1966 р. URL: http://surl.li/dupls (дата звернення: 21.11.2022)
Навчально-методичний посібник для тренерів навчального курсу для суддів «Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя» / Укл. Т. І. Футей. К.: ВАІТЕ, 2017. 192 с.
Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII. URL: http://surl.li/blyne (дата звернення: 21.11.2022)
Проць І. М. Окремі організаційно-правові механізми обмеження основних прав і свобод людини і громадянина за законодавством України. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 1. С. 381-384. URL: http://surl.li/duppw
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Президента України та 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції...: Рішення КСУ від 19.10.2009 року № 26-рп/2009. URL: http://surl.li/dupid (дата звернення: 21.11.2022)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 1712 КАС України: Рішення КСУ від 08.04.2015 р. № 3-рп/2015. URL: http://surl.li/dupig (дата звернення: 21.11.2022)
Рябовол Л. Т. Визначення цілей обмеження прав та свобод людини у міжнародних правових актах. Актуальні правові та гуманітарно-економічні проблеми України в період євроінтеграції: збірник тез VІІ всеукр. наук.-практ. конф. (Кропивницький, 30 лист. 2018 р.). Кропивницький, 2018. С. 217-219.
Рябовол Л. Т. Гарантії прав та свобод людини і громадянина у зарубіжних країнах. Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 10 грудня 2020 р.). Харків, 2020. С. 20-25.
Рябовол Л. Т. Конституційно-правовий статус людини і громадянина: особливості регулювання та закріплення в зарубіжних країнах. Актуальні правові та гуманітарно-економічні проблеми в період реформування демократичного суспільства: матеріали V всеукр. наук.-практ. конф. (Кропивницький, 24 лист. 2017 р.). Кропивницький, 2017. С. 174-177.
Рябовол Л. Т. Обмеження прав та свобод людини і громадянина як соціокультурний та політико-правовий феномен. Право, суспільство і держава: форми взаємодії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 12-13 січня 2018 р.). Київ: Центр правових наукових досліджень, 2018. С. 17-20.
Сидорець Б. В. Межі розсуду правомірного втручання держави у права людини у демократичному суспільстві. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 1. С. 71-74.
Фігель Ю. О. Обмеження прав людини в умовах воєнного стану. Науковий вісник Львівської комерційної академії. Серія: Юридична. 2015. Вип. 2. С. 222-230.
Хила І. Ю. Конституційно-правові обмеження особистих прав і свобод людини: Україна та зарубіжний досвід: дис. доктора філософії з галузі знань 08 Право за спеціальністю 081 Право. Ужгород, 2021. 235 с.
