ОСОБЛИВОСТІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Анотація

Стаття присвячена правовому статусу фізичних осіб у земельному праві. Метою дослідження є вивчення земельної правосуб’єктності громадян України, іноземців та осіб без громадянства, визначення її особливостей. Розкрито поняття «правосуб’єктність» та його структура в теорії права. Сформовано поняття земельної правосуб’єктності, під якою слід розуміти гарантовані законом можливості мати земельні права та обов’язки, набувати їх, користуватися ними й виконувати їх. Виокремлені ознаки земельної правосуб’єктності, які відрізняють її від цивільної. Складовими правосуб’єктності є правоздатність та дієздатність. Визначено, що земельна правоздатність – здатність мати права та обов’язки щодо землі, земельна дієздатність – здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе земельних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе земельні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Досліджено позиції науковців щодо визначення земельної правосуб’єктності фізичних осіб, зокрема, стосовно виокремлення земельно-процесуальної правосуб’єктності. На основі аналізу законодавства України доведено, що земельна правосуб’єктність громадян України, іноземців та осіб без громадянства відрізняється за своїм обсягом. Громадяни України мають найбільше коло прав та обов’язків щодо землі. Зокрема, право набувати земельну ділянку у власність, в тому числі з земель сільськогосподарського призначення, яким надається пріоритет у державі. Водночас існують певні обмеження щодо складу та кількості земель, яка може перебувати у власності громадян України, про що зазначено в статті. Розглянуто особливості земельної правосуб’єктності іноземних громадян та осіб без громадянства. Вказані обмеження щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення.