ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДСТАВНИЦТВА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

Анотація

Конституція України передбачає право людини на правову допомогу. Питання захисту прав людини в кримінальному провадженні є сьогодні актуальним, коли відбувається реформування і вдосконалення кримінального процесуального законодавства. Представництво є самостійним інститутом у кримінальному провадженні, воно характеризується певними видами залежно від критеріїв поділу. Класифікація представництва, насамперед, розкриває його сутність та зміст, можливість застосування у тій чи іншій ситуації.

Представництво в кримінальних провадженнях викликає суспільний інтерес науковців і практиків щодо створення механізму захисту прав та свобод, а також виконання обов’язків тих суб’єктів, що звертаються до представника за належним захистом. Адже отримання правничої допомоги в процесі кримінального провадження дає змогу кожному почуватися захищеним у спілкуванні з правоохоронними органами, представниками прокуратури та суду. Захисники також можуть застосовувати процесуальні права осіб, інтереси яких вони представляють, окрім випадків, коли вимагається особиста участь особи.

Слід відмітити, що в кримінальному провадженні можуть мати представників такі учасники: потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, свідок, цивільний позивач, цивільний відповідач, а також юридичні особи. Тому вважаємо, що необхідно приділити увагу особливостям надання юридичної допомоги кожному із суб’єктів провадження відповідно до ситуації.

Мета статті – дослідження інституту надання правничої допомоги суб’єктам кримінального провадження через представництво їх прав та інтересів у кримінальному процесі.