СОЦІАЛЬНІ ТА ТРУДОВІ ПРАВА ОСІБ, ЩО ОТРИМАЛИ ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ АБО СТАТУС БІЖЕНЦЯ ЗА КОРДОНОМ

Анотація

Через збройний напад Росії на Україну Європейський Союз запровадив спеціальний захист українців у країнах ЄС, який передбачає спрощену процедуру перетину кордону та перебування в цих країнах.

Важливими міжнародно-правовими джерелами у досліджуваній сфері є  Конвенція про статус біженців 1951 р. та Директива ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року «Про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому». Зазначена Директива ЄС вперше на практиці запрацювала саме для українців і визначила взірець заходів тимчасового захисту, які раніше державами не застосовувалися.

Запровадження механізму тимчасового захисту поставило на порядок денний питання, пов’язане із визначенням мінімального обсягу соціальних прав переміщених осіб, адже кожна держава має власні національні системи їхньої реалізації. Саме внутрішньодержавні соціальні програми кожної із країн ЄС застосовуються щодо осіб, які отримали тимчасовий захист. 

У статті досліджується правовий статус українців, котрі покидають Україну через війну, у випадку отримання ними тимчасового захисту або  статусу біженця. Статус тимчасового захисту можна отримати в будь-якій безпечній країні, яка входить до ЄС, на відміну від статусу біженця, який можна отримати лише в тій безпечній країні, кордон якої особа перетнула вперше.

Тимчасовий захист дає українцям практично ті ж права, які мають громадяни країни перебування в ЄС, і можливість повернутися додому, як тільки це стане безпечно. У випадку отримання статусу біженця повернутися до країни громадянства можна буде лише за умови, що підстави для надання такого статусу припинили своє існування.

У статті окремо аналізуються положення Законів України «Про зовнішню трудову міграцію», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», права трудових мігрантів. Зроблено висновок про те, що отримання тимчасового захисту або статусу біженця працівником не позбавляє таку особу громадянства України та не обмежує обсяг її трудових прав на території України.