ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ НЕДІЄЗДАТНИХ ОСІБ

Анотація

Стаття присвячена природі правового статусу фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними. Відповідне поняття запропоновано розуміти як систему прав, обов’язків і відповідальності з властивою їм специфікою реалізації недієздатними особами, що відображає їхні індивідуальні особливості та становище в системі суспільних відносин. Окрім іншого наведено три підстави встановлення такого статусу, пов’язані з наявністю в особи відповідного порушення та спричиненою ним нездатністю усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Розкрито особливості прийняття судового рішення про визнання особи недієздатною, строку його дії та скасування. Також проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття «правовий статус» та наведено існуючу класифікацію цієї категорії, серед видів якої зазначено загальний правовий статус, галузевий, міжгалузевий та спеціальний правовий статус. На основі досліджуваної інформації зроблено висновок про спеціальний правовий статус недієздатних осіб. Аргументовано наділення зазначеної категорії осіб усім обсягом прав за винятком самостійного вчинення правочинів та ще деяких обмежень у цьому контексті (відсутність права голосу на виборах і референдумах, можливості бути народними депутатами України, права вступати на державну службу тощо). Описано специфіку реалізації недієздатними особами їхніх прав та виконання ними обов’язків. Проаналізовано особливості цивільної та кримінальної відповідальності недієздатних осіб. Доведено наявність протиріч у законодавстві щодо кримінальної відповідальності таких осіб. Фрагментарно описано роль опікунів як законних представників недієздатних осіб у реалізації останніми їхнього правового статусу.

Визначено, що недієздатні особи в Україні є специфічними суб’єктами права. Встановленні для них на рівні законодавства обмеження суттєво впливають на рівень та якість життя таких людей. Незважаючи на те, що за останніми офіційними даними в нашій державі налічувалося відносно небагато – близько 40 тисяч – осіб зазначеної категорії, в контексті цінності кожної людини держава і суспільство повинні забезпечити таким особам максимально сприятливі умови життя, доступність середовища, інформації, товарів та послуг тощо. Окрім іншого зазначене стосується й законодавчо визначених особливостей правового статусу, які мають відповідати міжнародним стандартам у сфері правової захищеності людей, які страждають на психічні порушення. Передусім це стосується належного механізму опіки над недієздатними особами та реалізації їхніх прав особисто чи через суб’єктів здійснення опіки.