СУЧАСНІ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ ІНСТИТУТУ ПОЧЕСНИХ КОНСУЛІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розкрито сутність, зміст та особливості функціонування інституту почесних консулів іноземних держав в Україні через розгляд відповідних наукових джерел, правовий аналіз Віденської конвенції про консульські зносини, 1963 р. та окремих вітчизняних нормативно-правових актів. Визначено, що загалом діяльність таких дипломатичних осіб  регламентується достатньою кількістю як міжнародних і національних документів, в яких закріплені основні процедури з їхнього призначення, діяльності, права, обов’язки, привілеї та імунітети. Обгрунтовано щодо все більшої поширеності інституту почесних консулів, коли різні країни світу звертаються до такої форми відносин через неможливість утворити дипломатичні представництва, брак фінансових ресурсів на утримання дипломатичного апарату, тощо.

З’ясовано й охарактеризовано напрями реалізації консульських функцій, серед яких: правозахисний напрям; публічно-сервісний напрям; юрисдикційний напрям; контрольно-наглядовий напрям; консультативно-дорадчий напрям. Наведено визначення понять генеральне консульство, консульство, віце-консульство, консульська агенція, консульський округ, консульська посадова особа, консульський службовець.

Дано визначення консульської служби як різновиду державної служби, покликаної захищати закордоном права та інтереси України, юридичних осіб і громадян, сприяти розвитку відносин з іншими державами. На відміну від посольств і місій, консульські установи не є універсальними представництвами держави і виконують свої завдання у сфері, що не стосується суто політичних аспектів міждержавних зносин. Лише в тому випадку, коли дипломатичне представництво у державі не відкрито, на консула, за згодою держави перебування, може бути покладено виконання дипломатичних функцій.

Вказано визначальні особливості почесних консулів іноземних держав, особливо вагомими серед яких є: мають факультативний характер; виконують окремі важливі консульські функції; здійснюється постійний нагляд, контроль за їхньою діяльністю з боку офіційних дипломатичних осіб власної країни; здійснюють професійну діяльність на громадських засадах; не дозволено перебування на державній службі та здійснення політичної діяльності; дозволена комерційна діяльність; зобов’язані власним коштом організувати роботу почесної консульської установи.