ДЕЦИЗІЙНА ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ І НОРМИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-14-228-232Ключові слова:
судове рішення, нормативна зумовленість, Є. Ерліх, Р. Алексі, юридична методологія, правознаходження, теорія норм для вирішення, теорія юридичної аргументаціїАнотація
В статті дається відповідь на питання про те, в якому обсязі судові рішення є нормативно зумовленими (проблема децизійної детермінованості), яке продовжується в питанні про те, в чому, власне кажучи, полягає ця нормативна зумовленість. Показано, що пошуки відповіді на ці два питання були особливо активними в німецькомовних країнах в перші три десятиліття минулого XX століття. На перше питання існує три несумісні теоретичні відповіді: судові рішення повністю нормативно зумовлені, повністю нормативно незумовлені і нормативно зумовлені частково. На друге питання одну із відповідей надав Є. Ерліх, запропонувавши концепцію норм для вирішення, яка не втратила свого значення і сьогодні. Ця відповідь стосується часткової децизійної детермінованості. Її суть зводиться до того, що поряд зі зв’язаним правознаходженням існує вільне правознаходження, причому в обох випадках йдеться про формування норми для вирішення як результату репродуктивного зважування інтересів у першому випадку і продуктивного у другому.
Продемонстровано, що питання про повну нормативну зумовленість в наші дні належним чином розв’язав Р. Алексі, причому з посиланням на норми для вирішення Є. Ерліха. Йдеться про побудову так званої правило/принципи-моделі правової системи, з одного боку, і про використання поняття внутрішнього і зовнішнього виправдання, з іншого. Норма для вирішення в такому разі стає результатом зважування принципів.
Показано, що відповідь на питання про повну нормативну незумовленість судового рішення на практиці існувати не може, якщо судове рішення вважати нормою. Це пояснюється тим, що суддя може долучити – експліцитний чи імпліцитний – деонтичний предикат в резолютивній частині судового рішення тільки за рахунок іншої норми, а саме норми для вирішення в тій чи іншій формі.
Зроблено загальний висновок про те, що потенціал ідеї норм для вирішення Є. Ерліха є достатнім для – позитивного чи негативного – розв’язання проблеми децизійної детермінованості у всіх трьох випадках, тобто у разі повної детермінованості, повної недетермінованості і часткової детермінованості.
Посилання
Савчук В. Г. Аналітична, нормативна і емпірична правильність ідеї норм для вирішення. Право і суспільство. 2022. № 6. С. 37-41.
Савчук В. Г. Універсальність та комплексність норм для вирішення, або Три чи сім? Прикарпатський юридичний вісник. 2022. № 4 (45). С. 36-41.
Merkl A. Prolegomena einer Theorie des rechtlichen Stufenbaues. Gesellschaft, Staat und Recht ; hrsg. von Alfred Verdross unter Mitarb. von Josef Dobretsberger, 1931. S. 252-294.
Schröder J. "Richterrecht" und Rechtsbegriff im frühen 20. Jahrhundert. Zivil- und Wirtschaftsrecht im europäischen und globalen Kontext ; hrsg. von Klaus Peter Berger, 2006. S. 1255-1270.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990). Bd. 1 1500-1933. 3., überarb. und wesentlich erw. Aufl. München : C.H. Beck, 2020. XX, 511 S.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990) Bd. 2 1933-1990. 3., überarb. und wesentlich erw. Aufl. München : C.H. Beck, 2020. XVIII, 347 S.
Riebschläger K. Die Freirechtsbewegung zur Entwicklung einer soziologischen Rechtsschule. Berlin : Duncker & Humblot, 1968. 124 S.
Ehrlich E. Freie Rechtsfindung und freie Rechtswissenschaft : Vortrag gehalten in d. Jur. Ges. in Wien am 4. Maerz 1903. Leipzig : Hirschfeld, 1903. VI, 40 S.
Ehrlich E. Die freie Rechtsfindung. Das Recht: volkstümliche Zeitschrift für österreichisches Rechtsleben. 1906. Jg. 4/5. No. 3. S. 35-41.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München Leipzig : Duncker & Humblot, 1913. 409 S.
Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen : Mohr, 1918. VII, 337 S.
Alexy R. Theorie der juristischen Argumentation die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. Frankfurt am Main Göttingen, 1978. 396 S.
Alexy R. Theorie der juristischen Argumentation. Die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1991. 435 S.
Alexy R. Die logische Analyse juristischer Entscheidungen. Alexy R. Recht, Vernunft, Diskurs : Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main, 1995. S. 13-51.
Alexy R. Recht, Vernunft, Diskurs Studien zur Rechtsphilosophie. 1. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1995. 292 S.
Alexy R. Theorie der Grundrechte. Aufl. Baden-Baden : Nomos-Verlagsgesellschaft, 1985. 548 S.
Alexy R. Idee und Struktur eines vernünftigen Rechtssystems. Rechts- und Sozialphilosophie in Deutschland heute. Stuttgart : Steiner, 1991. S. 30-44.
Alexy R. Ideales Sollen. Grundrechte, Prinzipien und Argumentation : Studien zur Rechtstheorie Robert Alexys / Laura Clérico, Jan-Reinard Sieckmann. Baden-Baden : Nomos Verlagsgesellschaft mbH & Co. KG, 2009. S. 21-38.
Alexy R. Ideales Sollen und Optimierung. Rechtsstaatliches Strafrecht : Festschrift für Ulfrid Neumann zum 70. Geburtstag / Saliger, Frank. Heidelberg : C.F. Müller, 2017. S. 17-30.
Riehm T. Abwägungsentscheidungen in der praktischen Rechtsanwendung : Argumentation - Beweis - Wertung. München : Beck, 2006. XVIII, 281 S.
