ТЕОЛОГІЧНА РЕДУКЦІЯ В ЮРИСПРУДЕНЦІЇ ОЦІНОК КАРЛА ЛАРЕНЦА
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-14-233-237Ключові слова:
межа можливого словесного сенсу, телеологічне тлумачення, обмежувальне тлумачення, іманентне творення права, юридична методологія, юридична герменевтикаАнотація
В статті йдеться про розгляд К. Ларенцом (1903-1993), найвідомішим представником юриспруденції оцінок, – одного із традиційних методологічних напрямків, – такої аргументаційної форми, як телеологічна редукція. У статті актуалізовано три питання: про межу можливого словесного сенсу, про телеологічну редукцію в архітектоніці юриспруденції оцінок К. Ларенца, про телеологічну редукцію К. Ларенца як таку.
В першому випадку констатується, що для розрізнення тлумачення в вузькому і широкому сенсі найкраще підходить поняття межі можливого словесного сенсу правової норми. В такому разі телеологічна редукція як елемент тлумачення в широкому сенсі, на відміну від обмежувального тлумачення і телеологічного тлумачення як елементів тлумачення в вузькому сенсі, виходить за межі можливого словесного сенсу. Встановлено, що телеологічна редукція є методом мислення, що пов’язаний з «конкретизацією», «типізацією» і «аналогією». Зауважено, що телеологічна редукція звужує не тільки можливий, але й однозначний словесний сенс правової норми. Констатується, що телеологічна редукція, поняття прихованої прогалини, межа можливого словесного сенсу, поділ на широке і вузьке тлумачення сприяють поглибленню і розширенню методологічного арсеналу юриспруденції.
Посилання
Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. Berlin etc. : Springer, 1991. XVIII, 494 S.
Pavčnik M. Juristisches Verstehen und Entscheiden : vom Lebenssachverhalt zur Rechtsentscheidung ; ein Beitrag zur Argumentation im Recht. Wien : Springer, 1993. X, 182 S.
Настасійчук О. Творча біографія Карла Ларенца: неогегельянство, чинність права, юриспруденція оцінок, методологія правознавства, правильне право. Jurnalul juridic național: Teorie și practică. 2017. Nr. 2 (24). С. 31-34.
Настасійчук О. В. Перехід від імпліцитної до експліцитної юриспруденції оцінок : Карл Ларенц, Клаус-Вільгельм Канаріс, Томас Рім. Держава та регіони. Серія : Право. 2021 Вип. № 4 (74). С. 123-128.
Дудаш Т. Діалектичний підхід до правового аргументування й правової аргументації. Філософія права і загальна теорія права. 2020. N. 2. C. 145-165.
Уварова О. О. Принципи права у правозастосуванні : загальнотеоретична характеристика : монографія. Харків : Друкарня МАДРИД, 2012. 196 с.
Kuntz T. Die Grenze zwischen Auslegung und Rechtsfortbildung aus sprachphilosophischer Perspektive. Archiv für die civilistische Praxis. 2015. Vol. 215. Iss. 3/4. S. 387-449.
Zimmermann R. Juristische Methodenlehre in Deutschland. Rabels Zeitschrift für ausländisches und internationales Privatrecht. 2019. Vol. 83. Iss. 2. S. 241-287.
Загальна теорія права : підручник / за заг. ред. М. І. Козюбри. К. : Вайте, 2015. 392 с.
Rüthers B. Rechtstheorie und juristische Methodenlehre. München : C.H. Beck, 2022. XXVIII, 627 S.
Canaris C.-W. Gesammelte Schriften. Bd. 1: Rechtstheorie. Berlin : De Gruyter, 2012. XII, 990 S.
Hüpers B. Karl Larenz - Methodenlehre und Philosophie des Rechts in Geschichte und Gegenwart. Berlin : Berliner Wissenschafts-Verl., 2010. XXVI, 646 S.
Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. Berlin : Springer, 1960. XI, 381 S.
Savigny F. C. v. System des heutigen römischen Rechts. In 8 (9) Bdn. Bd. 1. Berlin : Veit u. Comp., 1840. L, 429 S.
Alexy R. Juristische Interpretation. Recht, Vernunft, Diskurs : Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1995. S. 71-92.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990). Bd. 2: 1933-1990. München : C.H. Beck, 2020. 347 S.
