ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН В СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

Автор(и)

  • Олександр Олександрович Воронятніков Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національна поліція України https://orcid.org/0000-0002-3761-698X
  • Нікіта Едуардович Зінов’єв Оболонська окружна прокуратура м. Києва https://orcid.org/0009-0005-3210-3893

DOI:

https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-14-255-259

Ключові слова:

публічно-правові відносини, суб’єкти публічно-правових відносин, публічний інтерес, корупція, запобігання корупції, органи державної влади, суб’єкти декларування, обмеження

Анотація

У даній статті розкрито особливості публічно-правових відносин в сфері запобігання корупції.

Визначено, що публічно-правові відносини в сфері запобігання корупції – це урегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають між суб’єктами декларування, уповноваженими органами влади та органами місцевого самоврядування під час виконання ними функцій держави та місцевого самоврядування.

Особливості публічно-правових відносин в сфері корупції є: 1) нормативно-правовою основою виникнення даних відносин є Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, які ратифікувала Україна та які урегульовують питання запобігання корупції та законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти в сфері запобігання корупції; 2) варто розрізняти два поняття «суб’єкти публічно-правових відносин в сфері корупції» та «учасники публічно-правових відносин в сфері корупції»; 3) об’єктом є суспільні відносини, що пов’язані з корупцією; 4) виникають у зв’язку з виникнення публічного інтересу; 5) предметом є надання публічних послуг; 6) має місце виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів між суб’єктами публічно-правових відносин в сфері корупції; 7) з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції утворюються уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції; 8) мають вольовий характер; 9) охороняються державою; 10) відрізняються індивідуалізованістю суб’єктів, суворою визначеністю їх взаємного поводження, персоніфікацією прав і обов’язків; 11) можуть мати примусовий, обмежувальний, заохочувальний характер; 12) складаються із суб’єкта, об’єкта, змісту, юридичних фактів.

Наявність статусу учасника публічно-правових відносин в сфері запобігання корупції створює для останніх цілу низку адміністративно-правових обмежень, що створюють додаткові обов’язки та правила поведінки. Обмежувальний характер публічно-правових відносин в сфері запобігання корупції зменшує кількість підстав, за якими їх можна диференціювати. Це зумовлено передусім специфікою суб’єктів даних відносин, а також їх об’єктом.

Посилання

Битяк Ю. П. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2005. 544 с.

Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2003. 544 с.

Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2003. 250 с.

Чорна В. Г. Обмеження в адміністративному праві: дис. на здобуття наук. ступ. докт. юр. наук зі спец. 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Харків, ХНУВС, 2019. 517 с.

Образцова В. В. Теоретичні засади конфлікту інтересів у публічно-управлінських відносинах. Державне управління. 2017. № 2 (58). С. 93–96.

Банчук О. А. Підстави розмежування публічного та приватного права в Україні. Публічне право № 2. 2011. С. 143–151.

Щодо надання роз’яснення термінів, які застосовуються у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»: Лист Міністерства юстиції України 18.12.2009 № 967-0-2-09-22. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v967-323-09#Text

Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. Відомості Верховної Ради, 2014. № 49. Ст.2056.

Downloads

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИПУСКУ