АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ПРИРОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З ДЕРЖАВНОЮ ЧАСТКОЮ ВЛАСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-14-277-281Ключові слова:
господарська діяльність підприємств; державна частка; діяльність підприємств; державна власність; капітал; функціїАнотація
У статті розглянуто функціональна природа діяльності підприємств в умовах інституційних обмежень і організаційних змін. Визначені стратегії розвитку діяльності, включаючи стан внутрішніх потреб, менеджмент і маркетинг державних підприємств. Проаналізовано механізм формування і реалізації розвитку підприємств з врахуванням державної частки власності. Кожна із цих позицій спирається на власне теоретичне підґрунтя, сформоване в рамках тієї чи іншої галузі юридичної науки. Як наслідок, висновки, зроблені дослідниками, не завжди узгоджуються між собою, а іноді виключають один одного. Зазначене відбивається й на правозастосовній практиці, що проявляється, зокрема, у застосуванні суперечливих підходів до визначення судової підвідомчості окремих категорій спорів, які виникають у ході управління об’єктами державної власності.
Авторами акцентовано увагу на необхідності удосконалення системи управління підприємствами які мають державну частку, а саме: покращити рівень менеджменту шляхом підбору ефективних і компетентних кадрів; підвищити рівень кваліфікації управлінського персоналу; закріпити відповідальність керівників підприємств за прийняті рішення; розробити чітку систему державного регулювання та контролю за діяльністю цих підприємств як на загальнодержавному, так і на рівні самого підприємства.
Відзначено, що природа діяльності підприємств з державною часткою власності є неоднорідною: зазначена діяльність має комплексний міжгалузевий характер і належить до предметів регулювання різних галузей права. Характерними рисами управління об’єктами державної власності, що вказують на часткову приналежність цієї діяльності до предмета господарсько-правового регулювання.
У багатьох аспектах державні підприємства мають такі самі мегатенденції, можливості та загрози, що й приватні компанії, проте із певними суттєвими відмінностями. Зокрема, державні підприємства мають інше призначення, місію та стратегічні цілі з точки зору реалізації національних інтересів та максимізації соціального ефекту.
Посилання
Мочерний С. В. Економічний енциклопедичний словник : у 2 т. / С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Устенко та ін. ; за ред. С. В. Мочерного. Л.Світ, Т. 2. 2006. 563 с.
Господарський Кодекс України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15
Жданова О.С. Зарубіжний досвід управління державною власністю. Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 4. С. 108–110.
Мельничук О.Ф., Мельничук М.О., Пипяк М.І. Адаптація правового регулювання управління державними підприємствами до кращих світових стандартів. The Journal of Eastern European Law. Журнал східноєвропейського права. 2019. № 70. С.47-58.
Головінов О.М. Загальнотеоретичні засади функціонування державного сектора. Актуальні проблеми економіки. 2008. №1 (79). С. 5-17.
Мотриченко В.М. Сфери діяльності та функції державних підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2007. №5 (71). С. 120-128.
Кравчук О. О. Деякі питання господарського відання та оперативного управління майном державної власності. Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. 2011. Вип. 52. С. 218–224.
Кравчук О. О. Проблеми правового регулювання процедур закріплення державного майна на праві оперативного управління та господарського відання. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: Зб. наук. праць. 2011. №1. С. 183–188.
Джарти В. В. Управління об’єктами державної власності в Україні: правова природа та механізм реалізації : монографія / В. В. Джарти. Харків: Диса плюс, 2014. 270 с.
Цивільне право : підручник: у 2-х т. / [В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. І. Бєгова та ін.] ; за ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. Х.: Право, 2011. Т. 1. 656 с.
