ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЕЛІКТОЗДАТНОСТІ СУБ'ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Анотація

У даній статті визначено, що у сучасних умовах дефініція «деліктоздатність» набуває особливого значення, дозволяючи визначити ступінь відповідальності учасників будь-яких правовідносин, у тому числі їх можливість зазнати визначені законом несприятливі наслідки за скоєне правопорушення (делікт). У соціальному аспекті деліктоздатність передбачає реалізацію справедливості, а також дозволяє вирішити питання щодо можливості відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів.

Деліктоздатність – поняття, яке відображає здатність суб’єкта брати участь у правових відносинах, тобто, визначає ступінь володіння правосуб’єктністю. Так звані «дефекти правосуб’єктності» та відсутність деліктоздатності викликають серйозні проблеми, пов’язані із суттєвими обмеженнями у здібності особи брати участь в окремих правовідносин, зокрема, адміністративно-правових. Будучи одним із складових елементів правосуб’єктності, деліктоздатність виступає показником того, наскільки суб’єкт правовідносини потенційно здатний нести юридичну відповідальність за свою поведінку та поведінку інших осіб, а також у яких обсягах вона може бути реалізована. Однак і в теорії, і на практиці нерідко виникають питання, що пов’язані із неоднозначністю розуміння дефініції «деліктоздатність» та наявністю її різновидів, які мають галузеві та суб’єктивні особливості. Деліктоздатна особа в одних правовідносинах, може виявитися нездатною відповідати за свої дії, і, навпаки, маючи всі юридичні ознаки правосуб'єктності, деякі особи можуть фактично залишатися неделіктоздатними практично у всіх відносинах.

Відзначено, що деліктоздатність є частиною дієздатності і може мати самостійне існування, як окремий інститут адміністративно-деліктного права, цілком допустимим і навіть методологічно корисним є її окреме дослідження з обов’язковим врахуванням наведеної соціально-правової природи.

Виходячи з аналізу наукових досліджень правосуб’єктності, можна із впевненістю сказати, що абсолютно вся юридично-значима поведінка (дії чи бездіяльність) суб’єктів права обумовлена змістом її елементів.