РІЗНОМАНІТНІ ПРЕДМЕТИ І ОДНОМАНІТНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ЗВАЖУВАННЯ В КОНТЕКСТІ РЕЛЯЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-14-327-334Ключові слова:
юридична методологія, теорія юридичної аргументації, Г. Даубеншпек, норми для вирішення, юриспруденція інтересів і оцінок, аргументативна юриспруденція, інтерес, благо, принцип як веління оптимізації, принцип пропорційностіАнотація
У статті аналізується розвиток ідеї юридично-релевантного зважування і теорії норм для вирішення в сенсі Є. Ерліха в аспекті формування сучасної реляційної техніки. Експліковано можливості, які ідея зважування і її нормотеоретичний корелят можуть запропонувати в процесі еволюції реляційної техніки в сенсі Г. Даубеншпека. Досліджено питання про те, як інтереси, блага і принципи як веління оптимізації послідовно стали предметом юридично-релевантного зважування, чому і як норми для вирішення в сенсі Є. Ерліха можуть бути одноманітним результатом такого зважування і як все це може вплинути на еволюцію реляційної техніки.
Встановлено, що ідея зважування виникає на початку XX століття в ранній соціологічній юриспруденції, зокрема в так званій юриспруденції інтересів Ф. Гекка, а також у Е. Штампе, представника руху за вільне право, як – в обох випадках – ідея зважування інтересів. Цю ідею активно запозичує в свою творчість і пізній Ерліх. Відзначено, що практично з самого початку зважування інтересів імплікує норми для вирішення в сенсі Є. Ерліха. Головним недоліком ранньої теорії зважування (інтересів) є недооцінка проблеми оцінки (Wertung) в процесі зважування. Ця недооцінка оцінки виправляється в рамках юриспруденції оцінок (К. Ларенц, Т. Рім та ін.), в якій розвивається поняття зважування благ, проте при цьому не можна говорити про прогрес теорії норм для вирішення. Новелою в розвитку як ідеї зважування, так і теорії норм для вирішення є аргументативна юриспруденція, точніше теорія раціонального юридичного дискурсу Р. Алексі, в якій розвивається далі, з одного боку, теорія норм для вирішення в сенсі Є. Ерліха, а з іншого боку, будується оригінальна теорія зважування принципів як велінь оптимізації, тобто як норм, які можуть бути виконані різною мірою, на противагу правилам як нормам, які або можуть бути або виконані, або не виконані.
Продемонстровано, що, незважаючи на загальне визнання в реляційній техніці ідеї зважування, ні різноманіття предметів зважування (інтерес, благо, принцип як веління оптимізації), ні теорія норм для вирішення як одноманітного результату процесу зважування інтересів, благ чи принципів як велінь оптимізації все ще не знайшли належного місця в цій техніці. Це веде до того, що все ще можна тільки очікувати на належне залучення до реляційної техніки теорії зважування і популяризованої передусім Є. Ерліхом чи Р. Алексі теорії норм для вирішення. Таке залучення водночас свідчитиме про доречну інкорпорацію до реляційної техніки принципу пропорційності.
Посилання
Alexy R. On balancing and subsumption: A structural comparison. Ratio Juris. 2003. Vol. 16. Iss. 4. Pp. 433-449.
Alexy R. Die absolute und die relative Dimension der Grundrechte. Vlastimil Göttinger (Hg.), European Constitutionalism in the Context of Judicial Dialogue. Prag, 2016. S. 74-86.
Stampe E. Rechtsfindung durch Konstruktion. Deutsche Juristen-Zeitung. 1905. Jg. 10. S. 417/418 - 419/420.
Stampe E. Rechtsfindung durch Interessenwägung. Deutsche Juristen-Zeitung. 1905. Jg. 10. S. 713/714 - 717/718.
Stampe E. Gesetz und Richtermacht. Deutsche Juristen-Zeitung. 1905. Jg. 10. S. 1017/1018 - 1019/1020.
Rückert J. Abwägung - die juristische Karriere eines unjuristischen Begriffs oder: Normenstrenge und Abwägung im Funktionswandel. JuristenZeitung. 2011. Jg 66. No. 19. S. 913-923.
Ehrlich E. Freie Rechtsfindung und freie Rechtswissenschaft : Vortrag gehalten in d. Jur. Ges. in Wien am 4. Maerz 1903. Leipzig : Hirschfeld, 1903. VI, 40 S.
Ehrlich E. Die freie Rechtsfindung. Das Recht: volkstümliche Zeitschrift für österreichisches Rechtsleben. 1906. Jg. 4/5. No. 3. S. 35-41.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München ; Leipzig : Duncker & Humblot, 1913. 409 S.
Ehrlich E. Die juristische Logik. Archiv für die civilistische Praxis. 1917. No. 115. S. 125-439.
Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen : Mohr, 1918. VII, 337 S.
Kantorowicz H. Der Kampf um die Rechtswissenschaft. 1. u. 2. Tsd. Heidelberg : Winter, 1906. 50 S.
Riebschläger K. Die Freirechtsbewegung zur Entwicklung einer soziologischen Rechtsschule. Berlin : Duncker & Humblot, 1968. 124 S.
Heck P. Interessenjurisprudenz und Gesetzestreue. DJZ, 1905. S. 1140-1142.
Canaris C.-W. Karl Larenz. Stefan Grundmann & Karl Riesenhuber (Hrsg.) Zivilrechtslehrer des 20. Jahrhunderts in Berichten ihrer Schüler. Band 2. Berlin, 2010. S. 263-308.
Hüpers B. Karl Larenz - Methodenlehre und Philosophie des Rechts in Geschichte und Gegenwart. Berlin : Berliner Wissenschafts-Verl., 2010. XXVI, 646 S.
Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. 6., neu bearb. Aufl. Berlin etc. : Springer, 1991. XVIII, 494 S.
Westermann H. Wesen und Grenzen der richterlichen Streitentscheidung im Zivilrecht. Münster, Westf. : Aschendorff, 1955. 40 S
Rückert J. Vom „Freirecht“ zur freien „Wertungsjurisprudenz“ - eine Geschichte voller Legende. Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Germanistische Abteilung. 2008. Vol. 125. No. 1. S. 199-255, https://doi.org/10.7767/zrgga.2008.125.1.199.
Савчук В. Г. Ерліхівські норми для вирішення з погляду нотаріуса : до питання термінології. Ерліхівський журнал. Випуск 3. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2019. С. 46-51.
Bydlinski F. Juristische Methodenlehre und Rechtsbegriff. 2., erg. Aufl. Wien ; New York : Springer, 1991. XV, 671 S.
Riehm T. Abwägungsentscheidungen in der praktischen Rechtsanwendung Argumentation, Beweis, Wertung. München : Beck, 2006. XVIII, 281 S.
Alexy R. Theorie der Grundrechte. 1. Aufl. Baden-Baden : Nomos-Verlagsgesellschaft, 1985. 548 S.
Alexy R. Hauptelemente einer Theorie der Doppelnatur des Rechts. Archiv für Rechts- und Sozialphilosophie. 2009. Bd. 95. S. 151-166.
Alexy R. Ein nichtpositivistischer Grundrechtsbegriff. Zum Verhältnis von Prinzipientheorie, Grundrechten und Moral (2015) [Online]. - https://www.fundacionmgimenezabad.es/sites/default/files/Publicar/images/Documentos/2015/20150324_epp_alexy_r_de_o.pdf
Alexy R. Die Gewichtsformel. Gedächtnisschrift für Jürgen Sonnenschein : 22. Januar 1938 bis 6. Dezember 2000 / Jickeli, Joachim. Berlin, 2003. S. 771-792.
Alexy R. Die logische Analyse juristischer Entscheidungen. Recht, Vernunft, Diskurs : Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main, 1995. S. 13-51.
Rückert J. Methodik des Zivilrechts - von Savigny bis Teubner. 3., erweiterte Auflage. Baden-Baden : Nomos, 2017. 659 S.
Ranieri F. Relationstechnik. Ueding G. Historisches Wörterbuch der Rhetorik, Bd. 7: Pos-Rhet. Tübingen, 2005. S. 1157-1161.
Stuckenberg C.-F. Der juristische Gutachtenstil als cartesische Methode. Georg Freund et. al. (Hrsg.): Grundlagen und Dogmatik des gesamten Strafrechtssystems. FS für W. Frisch. Berlin, 2013. S. 165-186.
Fischer C. Topoi verdeckter Rechtsfortbildungen im Zivilrecht. Tübingen : Mohr Siebeck, 2007. XXVI, 611 S.
Степенюк О. Г. Реляційна техніка Германа Даубеншпека і основні форми правозастосування. Нове українське право. 2021. Вип. 4. С. 270-275.
Степенюк О. Г. Герман Даубеншпек і реляційна техніка: експертний стиль і основні норми. Recht der Osteuropäischen Staaten (ReOS). 2022. Вип. 1. С. 27-33.
Katko P. Bürgerliches Recht : schnell erfaßt. 6., überarb. und aktualisierte Aufl. Berlin [u.a.] : Springer, 2006. 323 S.
Daubenspeck H. Referat, Votum und Urtheil eine Anleitung für praktische Juristen im Vorbereitungsdienst. Berlin : Vahlen, 1884. VIII, 146 S.
Schuschke W. Zivilrechtliche Arbeitstechnik im Assessorexamen. Bericht, Votum, Urteil, Aktenvortrag. 35., neu bearb. Aufl. auf Grundlage des 1884 von Hermann Daubenspeck begr. und in der Folge von Paul Sattelmacher, Paul Lüttig, Gerhard Beyer und Wilhelm Sirp bearb. Werkes. München : Vahlen, 2013. XXII, 492 S.
Schuschke W. Zivilrechtliche Arbeitstechnik im Assessorexamen. Votum, Urteil, Aktenvortrag, Anwaltsgutachten. 36., neu bearbeitete Auflage. München : Verlag Franz Vahlen, 2023. XXVI, 484 S.
Gusseck L. Zu Relation und Rationalität richterlichen Entscheidens. Festschrift für Ulrich Spellenberg. München, 2010. S. 83-98.
