МОДЕРНА РЕЛЯЦІЙНА ТЕХНІКА: ДИХОТОМІЯ СУБСУМЦІЇ І ЗВАЖУВАННЯ

Анотація

У статті актуалізується питання дихотомії форм застосування права (Р. Алексі) в реляційній техніці, що означає, що її предметом є субсумція і зважування, які розглядаються під кутом того значення, яке вони мають або можуть мати в модерній реляційній техніці, тобто приблизно з 1900 року і до сьогодні, а також у майбутньому. Обґрунтовано, що субсумція і зважування можуть бути двоєдиною основою реляційної техніки. Проаналізовано питання: що таке субсумція і зважування та як субсумція і зважування сполучаються в рамках реляційної техніки.

Констатовано, що реляційна техніка в широкому розумінні – це методика, – стандартну форму якої запропонував у свій час Г. Даубеншпек, – складання реляції (реферат, експертний висновок (вотум), присуд); реляційна техніка у вузькому розумінні, тобто експертний стиль опрацювання правової справи, – це методика складання ізольованого експертного висновку. Показано, що субсумція як традиційна форма тієї операції, яка в теорії юридичної аргументації називається внутрішнім виправданням правового рішення, має прямий стосунок до модерної реляційної техніки, тоді як зважування як операція зовнішнього виправдання сьогодні має тільки мізерне значення для такої техніки. У статті продемонстровано, як субсумція завоювала своє місце в реляційній техніці, а також пояснені перспективи, які відкриваються в реляційній техніці для зважування, предметом якого можуть бути інтереси, блага чи, особливо, принципи. Субсумція у статті розуміється передусім як загальна схема реляційної техніки, а зважування – як субсидіарна процедура зважування принципів, яка має завершуватися формуванням норм для вирішення в сенсі Є. Ерліха, Р. Алексі та ін. Робиться висновок, що потенційне запозичення реляційної техніки в Україні має враховувати стан справ з субсумцією і зважуванням, який існує нині в модерній реляційній техніці. Відмічається, що потрібно підтримувати зусилля щодо впровадження зважування до реляційної техніки.