ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОДАВЧОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ В УКРАЇНІ

Анотація

У даній статті, розглядаються питання, що стосуються основних особливостей законодавчої регламентації адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Зокрема наголошується, що успішна протидія порушенням митних правил базується щонайменше на трьох складових – досконалому правому інструментарії, що регламентує дану діяльність, кваліфікованому персоналу наділеному відповідними повноваженнями, який вміє та бажає їх реалізовувати на благо інтересів держави, а також сприятливих соціальних обставинах, що формуються на відповідних суспільних потребах і запитах, які лежать в основі вказаних інтересів.

Зазначається, що поняття адміністративного проступку та порушення митних правил співвідносяться між собою як  основне та похідне, тобто у ролі першого виступають положення ст. 9 КУпАП, а у  ролі похідного відповідно зміст ст. 458 Митного кодексу України, у якому деталізується відповідні об’єкти адміністративно-правової охорони.

Під час  розгляду особливостей законодавчого закріплення адміністративної відповідальності за порушення митних правил, звертається увага на  відсутність у чинному МКУ низки важливих положень закріплених у другому розділі КУпАП ,,Адміністративні правопорушення і адміністративна відповідальність”, а саме стосовно вчинення адміністративного правопорушення навмисно (ст. 10 КУпАП), вчинення адміністративного правопорушення з необережності (ст. 11 КУпАП),   відповідальності посадових осіб (ст. 14 КУпАП), відповідальності іноземців та осіб  без громадянства (ст. 16 КУпАП),  обставин, що  виключають адміністративну відповідальність (ст. 17 КУпАП),   загальні правила накладання стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33 КпАП), обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 34 КУпАП), обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 35 КУпАП), накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень (ст. 36 КУпАП), строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39 КУпАП) та ін. Також, звертається увага на те, що ст. 24 КУпАП перебачено десять видів адміністративних стягнень, а у ст. 461 МКУ за порушення митних правил передбачено лише три види стягнень: попередження, штраф та конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил.

На основі проведеного аналізу двох попередніх та чинного МКУ виокремлено два основних формати нормативно-правового забезпечення адміністративної відповідальності за вчинення митних проступків – змішаний (на основі положень МКУ та КУпАП) та окремий (тільки МКУ).

Констатується, що головною особливістю теперішньої законодавчої регламентації адміністративної відповідальності за порушення митних правил є її фактичне функціонування у межах так званого змішаного формату, у структурі якого домінують відповідні норми МКУ, а затребуване практикою використання окремих положень КУпАП (насамперед загального характеру) не має чітко визначених нормативно-правових підстав. Оптимальним варіантом вдосконалення згаданої регламентації вважається її подальший розвиток у межах наведеної вище змішаної моделі, для чого необхідно зафіксувати у загальних положеннях МКУ можливість застосування засадничих правил КУпАП та провести уніфікацію  ключових матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм цих двох законодавчих актів.