ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ ОСІБ, УЗАЛЕЖНЕНИХ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена питанню діяльності реабілітаційних центрів для осіб, узалежнених від психоактивних речовин, в Україні з метою виявлення проблем правового регулювання та напрямків їх подолання.

Проблема створення та функціонування центрів реабілітації для осіб, узалежнених від психоактивних речовин, є доволі складною та актуальною на сучасному етапі. У статті виявлені недоліки правового регулювання діяльності реабілітаційних центрів для осіб, узалежнених від психоактивних речовин. Авторами визначено, що діюче законодавство сьогодні виглядає непослідовним, законодавець визначає правовий статус реабілітаційних центрів поверхнево та вкрай неефективно, що призвело до появи багатьох реабілітаційних центрів, більша частина яких не відповідають розумним вимогам щодо їх функціонування, провадять свою діяльність здебільшого безконтрольно, порушуючи права та свободи людини і громадянина, незважаючи на те, що Україна в світлі європейської інтеграції приєдналась до більшості можливих програм та документів щодо подолання узалежнення від психоактивних речовин.

Проведений у статті аналіз дає підстави стверджувати, що для реабілітаційних центрів не встановлено чітких вимог щодо освіти їх керівників, не передбачено мінімальної кількості посад у реабілітаційних центрах, не передбачено вимог щодо базового набору обладнання, виходячи з кількості ліжок, не встановлено чітких вимог щодо проведення перевірок реабілітаційних центрів на постійній основі. У статті наголошується, що законодавець не передбачає також і відповідальності реабілітаційних центрів за шкоду, завдану узалежненим особам, та вимог щодо встановлення розміру плати за послуги реабілітаційних центрів.

Таким чином, у статті автори підіймають питання внесення змін до діючого законодавства України щодо діяльності реабілітаційних центрів для осіб, узалежнених від психоактивних речовин, визначають необхідність встановити вимоги щодо освіти керівників реабілітаційних центрів, звертається увага на поняття «реабілітація», в якому законодавець не визначає кінцевої мети цієї діяльності, визначається необхідність встановлення вимог щодо формування плати за послуги реабілітаційних центрів та наводиться ряд інших пропозицій, які мають сприяти ефективному правовому регулюванню діяльності реабілітаційних центрів для осіб, узалежнених від психоактивних речовин, в Україні.