ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ ЯК ПРОВІДНИЙ СУБ’ЄКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-15-92-96Ключові слова:
Збройні Сили України, функції, суб’єкт оборони, забезпечення оборони, гуманітарні місіїАнотація
Стаття присвячена дослідженню функціональних особливостей Збройних Сил України як провідного суб’єкту забезпечення оборони держави. Автором вивчені доктринальні підходи до визначення поняття Збройних Сил України.
У статті акцентовано увагу на функціях Збройних Силах України, охоплюючи питання їх реалізації під час режиму воєнного стану. Наголошено на тому, що ЗСУ виконують комплекс функцій, які включають у себе захист країни від зовнішніх загроз, участь у миротворчих місіях, а також сприяння соціальному та технологічному розвитку країни. Серед основних функцій звернута увага, зокрема, на проведення стратегічного розгортання Збройних Сил України та створення угруповань військ (сил) для відсічі збройній агресії, відбиття нападу агресора з повітря, суші і моря та недопущення вторгнення угруповань його військ (сил) на територію держави та ін.
Автором розкрито аспект участі Збройних Сил України у забезпеченні міжнародної стабільності та миротворчості. У статті продемонстровано сьогоднішню участь українських військ у миротворчих місіях.
У статті визначено інші напрямки діяльності ЗСУ, які включають підтримку соціального прогресу, участь у гуманітарних місіях під час катастроф, розробку та застосування сучасних технологій у військовій справі, що в свою чергу сприяє технічному прогресу та інноваціям в інших галузях національного господарства. Автор вивчає нормативно-правові акти, такі як Конституція України, Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону», а також підзаконні акти та інструкції, що деталізують функціональний комплекс Збройних Сил України.
Автором підкреслено, що роль Збройних Сил України як провідного суб’єкта забезпечення оборони держави у сучасному світі постійно змінюється та розширюється, але їхнє завдання залишається сталим – забезпечення безпеки та захисту національних інтересів.
Посилання
Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2007. 544 с.
Дрозд Д. Участь Збройних Cил України в миротворчих операціях. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. № 2 (6). 2019. С. 5-16. URL: https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/104/96
Єрмоленко А. Збройні Сили України як базовий компонент воєнної організації держави. Політичний менеджмент. № 3. 2005.С. 16-27. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8912/2-ermolenko.pdf?sequence=1
Пашинський В. Й. Збройні сили України в системі забезпечення оборони держави. Юридичний науковий електронний журнал. № 4/2018. С. 102-105. URL: http://lsej.org.ua/4_2018/28.pdf
Поляков С. Ю. Адміністративно-правові засади забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України: монографія. Х.: Право, 2012, 256 с.
Про Збройні Сили України: Закон України від 06.12.1991 №1934-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text
Про оборону України: Закон України від 06.12.1991 № 1932-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text
Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії: постанова Верховної Ради України від 03.07.1992 № 2538-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2538-12#Text
Скиба П. «Будівництво і розвиток» Збройних сил України, або як пройти шлях від воєнної організації держави до з’єднання. Славута. 2013. 268 с.
Сокуренко В. В. Характеристика системи Збройних Сил України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2015. №15. С. 74-76. URL: https://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc15/part_1/21.pdf