ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ПРОЦЕДУРИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ СЕКТОРАЛЬНОЇ БЮДЖЕТНОЇ ПІДТРИМКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В УКРАЇНІ

Анотація

У процесі надання та отримання фінансової допомоги юридична процедура виступає як невід’ємна частина та найважливіший внутрішній механізм системи правового регулювання. У статті розглянуто особливості юридичної процедури при наданні та отриманні міжнародної фінансової допомоги в Україні на прикладі реалізації програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу в Україні.

Секторальна бюджетна підтримка ЄС – інструмент надання зовнішньої допомоги ЄС, відповідно до якого фінансові ресурси, надані ЄС на безповоротній та безоплатній основі для підтримання процесу реформування відповідної сфери реалізації державної політики, перераховуються до державного бюджету з метою їх подальшого використання згідно з бюджетним законодавством на цілі, передбачені державними або галузевими установами.

Законодавчим підґрунтям для впровадження програм бюджетної підтримки в Україні є угоди про фінансування програм секторальної бюджетної підтримки ЄС, характерною особливістю яких є чітко визначена послідовність нормативно закріплених дій та головних складових, таких як угода, порядок підготовки, процедура в розрізі кожного окремого проєкту, а також  процедура моніторингу.

Одним із ключових елементів статті є аналіз суті секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу. Особливий акцент робиться на законодавчому підґрунті, який визначає умови впровадження програм бюджетної підтримки в Україні через угоди про фінансування.

Особлива увага приділяється необхідності партнерства та взаємодії між різними стейкхолдерами, включаючи урядові органи, галузеві установи, громадський сектор та міжнародні організації.

Дослідження категорії юридичної процедури як багатоаспектного явища в процесі отримання міжнародної фінансової допомоги в Україні обумовлене необхідністю залучення коштів для підтримки національної економіки в умовах запровадження в державі правового режиму воєнного стану та необхідності чітко визначеного процедурно-правового механізму, що окреслює межі компетенції посадових осіб, органів влади, правосуддя, а також способи реалізації державної влади для отримання необхідного результату.