ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРИНЦИПУ ПРАВОВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ

Автор(и)

  • Андрій Володимирович Омельченко Інститут права та суспільних відносин ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» https://orcid.org/0000-0003-4281-2173

DOI:

https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-15-278-284

Ключові слова:

історія права, принцип права, верховенство права, правова визначеність, права людини, легітимні очікування

Анотація

Статтю присвячено виявленню історичних передумов та основних етапів формування правової визначеності, як ідеї, концепції та юридичного принципу.

Принцип правової визначеності розглядається у якості однієї із базових та невід’ємних компонентів верховенства права. При цьому, на думку автора, правова визначеність являє собою складний юридичний інститут, що включає низку органічних складових. За такого підходу, історія формування даного явища розглядається як процес його постійного ускладнення, через збагачення новими елементами.

 В ході дослідження автор приходить до висновку, що витоки принципу правової визначеності можна прослідкувати до найдавніших часів, коли виникли перші письмові законодавчі пам’ятки. Передумовою формування позитивного права автор вважає природне прагнення людини до розумного упорядкування життя та розуміння однозначних наслідків своєї поведінки.

В процесі історичного розвитку принцип правової визначеності пройшов кілька умовних етапів, хронологія яких відрізнялася у різних державних формаціях.

Остаточне оформлення та початок сучасного тлумачення принципу правової визначеності автор відносить до кінця ХІХ століття. Разом із тим, станом на сьогодні, реалізація даного принципу продовжує стикатися із низкою викликів, серед яких окремо відмічається проблема узгодження та взаємодії правової визначеності із інститутом дискреційних повноважень.

Посилання

Курило М.П., Ясинок Д.М. Судова правотворчість в цивільному судочинстві та її межі при подоланні законодавчих прогалин. Приватне та публічне право. 2022. № 1. С. 9-14. URL: http://ebooks.znu.edu.ua/files/2020/scachano/PPP/PPP2022n1/9.pdf

Матвєєва Ю.І. Принцип правової визначеності як складова верховенства права: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2019. 55 с.

Леони Б. Свобода и закон / пер. с англ. Москва: ИРИСЭН, 2008. 97 с.

Бурдоносова М.А. Генеза справедливості як основоположного принципу права. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2019. № 2. С. 4– 7.

Яцюк М. В. Історія світової політичної думки: конспект лекцій для очної і заочної форм навчання освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. 321 с.

Аристотель. Політика / пер. з давньогрец. Київ: Основи, 2003. 239 с.

Фаст О.О. Поняття «право» і «закон» у філософсько-правовій думці європейського Середньовіччя. Право і суспільство. 2017. №1, частина 2. С. 47-51.

Монтеск’є Ш.Л. Про дух законів: хрестоматія. Київ, 2008. URL: http://pid.atwebpages.com/ geopolitika-hrestomatiya-burlakov.html

Верховенство права. Доповідь схвалена Венеційською комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року). Право України. 2011. №10. С. 168-184.

Downloads

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИПУСКУ