ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

У статті проаналізовано проблематику ефективності механізмів забезпечення прав та законних інтересів потерпілих у кримінальному провадженні. Привернуто увагу до проблематики відсутності єдності щодо нормативного визначення поняття «потерпілий» у рамках кримінального та кримінального процесуального права. У зв’язку із цим, висувається пропозиція щодо необхідності часткової уніфікації поняття «потерпілого» шляхом розширення видів шкоди, що може бути заподіяна особі (щодо юридичної особи) та шляхом вказівки не лише на реальну наявність шкоди, а й потенційної небезпеки її заподіяння (щодо фізичної особи).

Окрім цього, у статті підкреслено важливість нормативного закріплення чіткого механізму визнання особи потерпілим шляхом передбачення обов’язку уповноваженого суб’єкта розглянути заяви, що подаються у порядку ст. 55 КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення у максимально стислий термін.

У цій статті також аналізуються проблеми, що можуть виникати  у потерпілого при бажанні реалізувати окремі права, що передбачені ст. 56 КПК України. Вказані проблеми можна умовно поділити на три групи: 1) права потерпілого, які повинні бути врегульовані, однак таких наразі не міститься у КПК України (прогалини); 2) права потерпілого, які закріплені, однак, їх реалізація суттєво ускладнена; 3) права потерпілого, які закріплені, однак, механізмів їх реалізації не існує (прогалини). За результатами дослідження, запропоновано доповнити положення КПК України у відповідних частинах.