КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗНАЧЕННЯ ПРАВОВИХ АКСІОМ

Автор(и)

  • Інна Павлівна Зеленко Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-0226-7481

DOI:

https://doi.org/10.36550/2522-9230-2021-10-4-8

Ключові слова:

правові аксіоми, принципи права, аксіоматичний метод, правопорядок, наступність у праві

Анотація

У статті відображено, що правові аксіоми є власне цінностями, які становлять особливий вид соціальних й культурних цінностей. Продемонстровано, що у вітчизняній юриспруденції під правовими цінностями розуміють цінності, що визначають цінність самого права. Висвітлено, що правові аксіоми виступають своєрідним носієм універсальних моральних цінностей, які є значущими для будь-якої правової системи. Встановлено, що право без моральної основи, залишаючись тільки мірою примусу, перестає бути правом. Розкрито, що аксіоми знаходять свій вираз у принципах права, тобто відіграють роль змістовної основи всієї правової системи. З’ясовано той факт, що якщо система права заснована на принципах, побудованих на аксіомах, то інтерпретація та правозастосування набувають більшої досконалості. Звернуто увагу на те, що значення правових аксіом виражається у тому, що на них базується юридична наука й теоретичні уявлення про право. Висвітлено, що відбувається взаємний вплив чинного права на зміст і напрямки розвитку юридичної науки. Зазначено, що правові аксіоми як і право в цілому виконують охоронну функцію. Наголошено на тому, що правові аксіоми маючи охоронний характер, є складовою правопорядку, правового режиму. Представлено, що значення правових аксіом полягає в тому, що вони забезпечують наступність у праві. Розглянуто, що право є складною динамічною системою, що постійно змінюється під впливом різноманітних факторів. Набула подальшого розгляду теза про те, що форма права характеризується відносною стійкістю, а зміст є більш динамічним. Продемонстровано, що правові аксіоми є тими елементами, які надають змісту права сталості, незмінності, базовості.

Посилання

Тютин Д. В. Юридическая статья с картинкой – про ПДД, принципы права и математическую теорему Геделя. Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2016. № 3. С. 179-185.

Зеленко І.П. Правові аксіоми Підходи до розуміння. Наукові записки. Серія: Право. 2020. № 9. С. 8-12.

Скакун О. Ф. Теория государства и права. Энциклопедический курс. Харьков, 2005. 839 с.

Філософія права : навч. посіб. / за ред. д-ра філос. наук, проф. О. Г. Данильяна. Київ, 2002. 208 с.

Козюбра М. Принципи права: методологічні підходи до розуміння природи та класифікації в умовах сучасних глобалізаційних трансформацій. Право України. 2017 № 11. С. 142-164.

Ференс-Сороцкий А.А. Аксиомы в праве. Правоведение. 1988. № 5. С. 27-31. URL: http://law.edu.ru/article/article.asp?articleID=178370

Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии: монография. Волгоград, 2009. 318 с.

Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права. Державний іспит. Харків: Одіссей, 2010. 256 с.

Мельник Я. Догма права цивільного процесу: антрополого-правовий аспект. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 8. С 173-180.

Масленников А. В. Правовые аксиомы: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Владимир, 2006. 27 с. URL: http: //www.dissercat.com/content/pravovye-aksiomy.

Давыдова М. К вопросу о понятии правовых аксиом: теоретические и технико-юридические аспекты. Юридическая техника. 2007. № 1. С. 203-208.

Явич Л. С. Общая теория права. Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. 298 с.

Чечина Н. А Основные направления развития науки советского гражданского процессуального права. Л., 1987. 104 с.

Алексеев С. С. Проблемы теории права: Курс лекций в двух томах. Т. 1: Основные вопросы общей теории социалистического права. Свердловск, 1972. 396 с.

Конституція України: Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. ст. 141.

Лук'янець Д. М. Аксіоматичні теорії та універсуми науки адміністративного права. Адміністративне право і процес. 2014. № 3(9). С. 37-44.

Егоров С. Н. Аксиоматические основы теории права. СПб.: Лексикон, 2001. 272 с.

Матвеева Л. Г. Наступність права як загальнотеоретична категорія в дослідженні транзитивності права. Наукові праці НУ ОЮА. 2014. Т.14. С. 234-243.

Миленкова Р. В., Різниченко А. В. Латинська фразеологія для майбутніх юристів: навчальний посібник для організації практичних занять і самостійного вивчення дисципліни «Латинська мова». Суми, 2015. 76 с.

Downloads

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА