ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ)

Анотація

Особливості провадження зовнішньоекономічної діяльності в Україні в умовах правового режиму воєнного стану обумовлюють актуальність дослідження загальних законодавчих засад регулювання зовнішньоекономічних договорів (контактів).

Відповідно до Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У Господарському кодексі України зазначається, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.

Згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України, відомих міжнародних звичаїв, рекомендацій, правил міжнародних органів та організацій.

       Важливі норми про правове регулювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) містяться у Законі України «Про міжнародне приватне право». Положення цього закону стосуються колізійних норм щодо договірних зобов’язань.