ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2024-16-328-333Ключові слова:
адміністративно-правовий захист, діти, військова агресія, права дітей, публічне адміністрування, збройний конфлікт, війна, реабілітація, компенсація збитків, нормативно-правова база, міжнародні зобов'язання, національна безпека, державні органи, координаціяАнотація
Сучасна ситуація, що склалася в Україні через військову агресію Російської Федерації, викликає особливе занепокоєння щодо захисту прав дітей, які стали жертвами цього конфлікту. Збройний конфлікт, що триває, не тільки порушує основні права дітей, але й створює безпрецедентні виклики для системи публічного адміністрування в контексті забезпечення їхнього захисту. Зміна характеру загроз, викликаних війною, змушує переглянути існуючі механізми правового захисту, які повинні відповідати сучасним умовам. Діти, як найуразливіша частина суспільства, стають мішенями не лише фізичних, але й психологічних атак, що підвищує значущість дослідження цієї проблематики. Тому важливо звернути увагу на те, як війна впливає на дитячий розвиток та які адміністративно-правові заходи можна впровадити для мінімізації цих впливів.
Адміністративно-правовий захист дітей, постраждалих від військових дій, є ключовим аспектом національної безпеки та суспільного розвитку. Цей захист вимагає інтегрованого підходу, який би враховував специфіку воєнного стану, нормативно-правові акти та міжнародні зобов'язання України. Важливо, щоб ці механізми були достатньо гнучкими для швидкої адаптації до змінних умов, зокрема в умовах ескалації конфлікту. Недостатня ефективність існуючих інструментів захисту прав дітей може призвести до ще більших втрат, що робить питання реформування цієї сфери особливо актуальним. Зокрема, міжнародний досвід може стати цінним ресурсом для розробки нових стратегій захисту прав дітей в умовах війни.
Удосконалення системи адміністративно-правового захисту прав дітей, які постраждали від військової агресії, є нагальною необхідністю. Розробка нових підходів та впровадження ефективних механізмів захисту можуть сприяти зменшенню негативних наслідків для дітей, забезпечити їхню реабілітацію та відновлення прав. Додатково слід врахувати важливість забезпечення психологічної підтримки та соціальної реінтеграції дітей, які зазнали травматичного впливу війни. Пріоритетним завданням є також створення спеціальних програм, які б дозволяли дітям адаптуватися до нових реалій та забезпечували їм повноцінне життя. Інтеграція цих програм у загальнодержавну політику має стати стратегічним напрямом для України в умовах військового конфлікту.
Дослідження цієї теми є важливим кроком у напрямку вдосконалення системи публічного адміністрування, яка повинна оперативно реагувати на виклики, пов’язані з війною, та забезпечувати надійний захист прав найуразливіших категорій населення — дітей. Лише через комплексний аналіз та наукові дослідження можна створити ефективну та дієву систему захисту, яка відповідатиме сучасним викликам. Крім того, таке дослідження сприятиме підвищенню рівня свідомості суспільства щодо проблематики захисту прав дітей у воєнний час. Важливою частиною цього процесу є також моніторинг та оцінка існуючих підходів, що дозволить виявити недоліки та розробити нові, більш ефективні рішення. Оскільки війна триває, необхідно постійно адаптувати та вдосконалювати систему публічного адміністрування для того, щоб вона залишалася дієвою в умовах змінних обставин.
Посилання
Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини https://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny
Конвенція ООН про права дитини: ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 No 789-XII. Київ : Столиця, 1997. 31 с
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966. URL: https://treaties.un.org/doc/Treaties/1976/03/19760323%2006-17%20AM/Ch_IV_04.pdf.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966. URL: https://treaties.un.org/doc/Treaties/1976/01/19760103%2003-14%20AM/Ch_IV_03.pdf.
Конвенція Міжнародної організації праці № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці, 1999. URL: https://www.ilo.org/dyn/normlex/en/
Конвенція Міжнародної організації праці № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці, 1999. URL: https://www.ilo.org/dyn/normlex/en/f?p=NORMLEXPUB:12100:0::NO::P12100_ILO_CODE:C182.
Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану: постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 302. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2022-п#Text.
Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» щодо представництва деяких дітей під час ведення в Україні воєнного стану: постанова Верховної Ради України від 14 квітня 2022 р. № 2207-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2207-IX#Text
Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів: постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 (із змінами від 2022 року). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text.
Про відшкодування вартості послуг з догляду за дитиною на період воєнного стану: постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 664. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/664-2024-п#Text.
Про затвердження форми індивідуального плану заходів з повернення депортованої або примусово переміщеної дитини: наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 3 липня 2024 р. № 183. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-24#Text.
Про затвердження Порядку реалізації пілотного проєкту щодо запровадження центрів захисту дитини (за моделлю Барнахус): наказ Міністерства юстиції України від 26 липня 2024 р. № 2218/5/180/523/352-Н/1306. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2218-24-нд#Text.