ПРАВОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО СТАТУСУ ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ

Анотація

У статті викладено процедурний механізм виявлення та визнання осіб без громадянства. Заявники повинні подати звернення до Державної міграційної служби, яка проводить індивідуальну оцінку та після перевірки може надати офіційний статус. Визнаним особам без громадянства видаються документи, що посвідчують особу, надається право на легальне проживання, а згодом вони можуть подати заяву на постійне місце проживання або натуралізацію.

Україна є стороною ключових міжнародних конвенцій, зокрема Конвенції про статус апатридів 1954 року та Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року. Ці документи зобов'язують держави надавати особам без громадянства правову ідентичність, документи та доступ до основних прав. Відповідно до цих зобов’язань Україна прийняла нове законодавство, зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» (2020), який значно вдосконалив правові процедури визначення статусу особи без громадянства.

Попри ці досягнення, у статті визначено низку проблем і недоліків, зокрема бюрократичні затримки, недостатню обізнаність місцевих органів влади та обмежений доступ до правової допомоги. До найбільш вразливих категорій належать роми без громадянства, колишні громадяни Радянського Союзу та внутрішньо переміщені особи внаслідок конфлікту на сході України та в Криму.

У висновку статті надано рекомендації щодо подальшої гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами, посилення адміністративної спроможності, проведення інформаційних кампаній серед населення та розширення співпраці з УВКБ ООН і громадськими організаціями для ефективного вирішення причин та наслідків безгромадянства.