ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ РИТУАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу правового регулювання інституту ритуальних послуг в Україні, виявленню проблем у реалізації чинного законодавства та розробці пропозицій щодо його вдосконалення. У роботі розглянуто основні нормативно-правові акти, що регулюють сферу ритуальних послуг, зокрема Закон України "Про поховання та похоронну справу" від 10 липня 2003 року № 1102-IV, Постанову Кабінету Міністрів України № 193 від 19 листопада 2003 року, Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 308 від 20 листопада 2018 року, а також місцеві нормативні акти. Детально проаналізовано зміст і сферу дії цих документів, їхні сильні сторони та недоліки.

У статті ідентифіковано ключові проблеми реалізації законодавства, такі як фрагментарність і неузгодженість нормативної бази, відсутність єдиних стандартів якості послуг, недостатній державний нагляд, обмежена доступність послуг для малозабезпечених верств населення та невідповідність сучасним суспільним викликам, зокрема екологічним і технологічним. Кожна проблема детально розкрита з прикладами практичних проявів і наслідків для громадян та суб’єктів господарювання.

На основі аналізу наукових праць вітчизняних дослідників (Л.В. Федюк, І.В. Басиста, Н.А. Берлач, О.П. Коваленко, Т.В. Семенюк, В.М. Петренко) висвітлено різні аспекти правового регулювання ритуальних послуг – від історичних передумов і соціальних функцій до екологічних і європейських стандартів. Наукові розробки підкреслюють необхідність систематизації законодавства, посилення соціальної підтримки та адаптації до сучасних тенденцій, однак вказують на брак комплексних досліджень у цій сфері.

Запропоновано напрями удосконалення законодавства: уніфікація нормативної бази шляхом внесення змін до Закону № 1102-IV і створення єдиного кодексу правил; розширення переліку послуг із урахуванням кремації, екологічних поховань і цифрових технологій; посилення державного нагляду через регулярні перевірки та санкції; удосконалення соціальної підтримки шляхом створення цільового фонду для компенсації витрат; гармонізація з європейськими нормами на основі досвіду країн ЄС, таких як Німеччина та Польща. Кожна пропозиція обґрунтована з урахуванням виявлених проблем, наукових розробок і міжнародних практик.

Стаття адресована науковцям, правникам, представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, які займаються розробкою та вдосконаленням законодавства у сфері ритуальних послуг. Отримані результати можуть бути використані для підготовки нормативних актів, підвищення якості ритуальних послуг і забезпечення соціальних гарантій громадян України.