ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРОБКИ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ ЯК ЕЛЕМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

Анотація

Дослідження зосереджено на особливостях правового регулювання цільового програмування як елементу державного довгострокового планування. Вказано, що державне довгострокове планування полягає у виборі пріоритетів економічного розвитку та державного управління, визначенні ресурсів для досягнення цілей, розробці та реалізації завдань та заходів соціально-економічного розвитку. Одним з елементів державного довгострокового планування є розробка державних цільових програм.

Проаналізовано законодавче та доктринальне визначення державних цільових програм. Державну цільову програму слід визначати як сукупність взаємопов’язаних науково обґрунтованих завдань та заходів соціального, економічного, науково-технічного, організаційного характеру, спрямованих на отримання позитивних результатів розвитку держави та суспільства. Державні програми визначають ресурси для фінансування їх реалізації; вони встановлюють завдання для виконавців конкретних видів діяльності.

Визначено правові принципи розробки державних та місцевих цільових програм. З'ясовано, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, Національний банк України та Національна академія наук України мають повноваження розробляти державні цільові програми. Такі програми затверджуються Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Місцеві цілеспрямовані програми створюються сільським чи міським головою та затверджуються на сесіях сільської чи міської ради.

Автори визначили певні етапи розробки та затвердження програм соціально-економічного розвитку, які включають підготовку концепції цільової програми, узгодження з різними міністерствами, проведення науково-технічних, а також інші експертизи, громадські обговорення програми.

Автори сформулювали пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства щодо участі громадськості у розробці державних та місцевих цільових програм, а саме: 1) представники громадськості повинні мати повноваження ініціювати розробку державних та місцевих програм; 2) громадські організації повинні мати право пропонувати власні програми розвитку територіальних громад або програми вирішення соціальних та економічних проблем; 3) пропозиції громадян, висловлені ними під час публічних обговорень програми, повинні бути враховані в проекті відповідної програми.