АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ТА БІОЕТИЧНІ ПИТАННЯ КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню адміністративно-правових та біоетичних питань ксенотрансплантації в Україні. Наголошено, що трансплантація часто залишається єдиною альтернативою для збереження людського життя і здоров’я як найвищих соціальних цінностей проголошених статтею 3 Конституції України. Важливість трансплантації як методу надання медичної допомоги пов’язана з тим, що у більшості випадків вона передбачає наявність двох і більше суб’єктів – донора та реципієнта. Це висуває додаткові вимоги до її належного правового регулювання, адже йдеться про права більшої кількості сторін таких відносин. Визначено, що ксенотрансплантація є перспективним вектором розвитку медичної науки, що у найближчому майбутньому може дозволити компенсувати дефіцит донорських людських анатомічних матеріалів. Встановлено, що найголовнішим питанням ксенотрансплантації в Україні у правовому аспекті має стати створення належного законодавчого забезпечення та внесення відповідних змін у чинне національне законодавство. Наголошено, що найголовнішою проблемою ксенотрансплантації сьогодні є неготовність суспільства до таких медичних новацій внаслідок релігійних заборон, страху громадського осуду, власних побоювань про можливі наслідки такого втручання тощо.

Зроблено висновок, що ксенотрансплантація в Україні потребує належного правового врегулювання. Обґрунтовано, що найбільш доцільним рішенням є наближення національного законодавства до визначених у Рекомендаціях від 19.06.2003 № Rec (2003) 10 «Про ксенотрансплантацію» принципів і керівних положень. Підкреслена важливість проведення широкого обговорення з питань, пов’язаних з етичною стороною ксенотрансплантації, зокрема формуванням позитивної суспільної думки до учасників такої процедури та допустимості використання людиною анатомічних матеріалів тварини загалом.