ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ГАРАНТУВАННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті на підставі аналізу нормативно-правових актів та доктринальних розробок здійснено комплексний аналіз діяльності органів місцевого самоврядування у сфері адміністративно-правового гарантування прав і свобод людини і громадянина в період дії правового режиму воєнного стану. Акцентовано увагу на актуальності обраної тематики, з огляду на необхідність адаптації системи органів місцевого самоврядування до надзвичайних умов, які виникли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття місцевого самоврядування та наведено його законодавчу дефініцію. Охарактеризовано основні повноваження органів місцевого самоврядування у сфері адміністративно-правового гарантування прав і свобод людини і громадянина, а також запропоновано здійснити їх класифікацію на правотворчі, контрольні, забезпечувальні та комунікаційні повноваження.

Значну увагу приділено особливостям взаємодії між органами місцевого самоврядування і військовими адміністраціями, визначено проблеми правового регулювання, серед яких виокремлено ризики дублювання чи втрати повноважень. Досліджено основні напрямки діяльності органів місцевого самоврядування, спрямовані на гарантування прав і свобод громадян в умовах воєнного стану, зокрема, забезпечення гуманітарної підтримки населення, здійснення прийому, реєстрації та розміщення внутрішньо переміщених осіб, виконання превентивних функції у співпраці з поліцією та військовими адміністраціями, створення умов для реалізації права громадян на звернення, тощо.

Відмічено низку проблем у діяльності дослідженого інституту  в умовах воєнного стану та сформульовано практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення механізмів захисту прав людини на місцевому рівні, зокрема через удосконалення нормативної бази, розмежування повноважень, цифрову трансформацію управління, можливість дистанційного обслуговування, залучення громадськості до ухвалення рішень та посилення кадрового потенціалу. Зроблено висновок про те, що навіть в умовах війни органи місцевого самоврядування залишаються одним із ключових гарантів прав людини, а їх ефективність потребує всебічної підтримки та розвитку.