ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ В РОЗРІЗІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2025-18-202-208Ключові слова:
засуджений, виправлення, ресоціалізація, процес ресоціалізації, стратегія реформування пенітенціарної системиАнотація
У статті досліджено зміст поняття «ресоціалізація засуджених» з урахуванням різноманітності сфер його використання. Акцентовано увагу на ресоціалізації засуджених як процесі «руйнування» наявних у них норм антигромадської поведінки та поновленні їхньої правомірної поведінки, закріпленні позитивних якостей й цінностей. Проведено аналіз сучасного стану реалізації 5 стратегічної цілі, визначеної Стратегією реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року, - удосконалення методів та інструментів виправлення і ресоціалізації засуджених та їх подальше впровадження. Досліджено стан та проблемні питання запровадження оцінки криміногенних ризиків та індивідуального планування у діяльності органів та установ виконання покарань. Констатовано необхідність діджиталізації діяльності установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України. Охарактеризовано основні напрямки співпраці між установами виконання покарань, уповноваженими органами з питань пробації, релігійними і громадськими організаціями. Визначено проблеми та перспективи навчання і працевикористання засуджених як однієї із форм їх ресоціалізації. Доведено, що основну роль у працевикористанні засуджених відіграє мотивація до праці. Запропоновано запровадити додаткові стимули до корисної зайнятості засуджених, за умови їх закріплення в кримінально-виконавчому законодавстві. Проаналізовано програми диференційованого виховного впливу на засуджених, з урахуванням їх розподілу на загальновиховні та корекційні. Зауважено про потребу здійснювати корекційну роботу із засудженими долучаючи їх до проходження корекційних програм. Доведено необхідність упорядкування чинного кримінально-виконавчого законодавства з урахуванням запровадження інноваційних форм та методів соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими. Підсумовано, що ресоціалізація засуджених на сьогодні – це загальна місія як державних, так і громадських інституцій, які спільно прагнуть знизити рецидивну злочинність та повернути кожного засудженого у суспільство в якості законослухняного громадянина.
Посилання
Про схвалення Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року та затвердження операційного плану її реалізації у 2022-2024 роках: розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1153-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153-2022-%D1%80#Text (дата звернення: 22.03.2025).
Бараш Є. Ю. Кримінологічні засади ресоціалізації засуджених до тривалих строків покарання. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2016. № 4(101). С. 99-108.
Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 № 1129-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#top (дата звернення: 22.03.2025).
Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими: наказ Міністерства юстиції України від 04.11.2013 № 2300/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1863-13#Text (дата звернення: 25.03.2025).
Романова А. С. Психологічно-правові особливості ресоціалізації засуджених. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. 2021. № 11(23). С. 40-46.
Василик В. В. Виправлення та ресоціалізація засуджених до позбавлення волі в системі засобів реалізації завдань кримінально-виконавчого законодавства. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 2(20). С. 33-39.
Ізосімова К. С. Прийом і тримання засуджених у дільниці карантину, діагностики і розподілу в колоніях мінімального рівня безпеки. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип. 5. Том 3. С. 127-130.
Дільна З. Ф., Устрицька Н. І. Психологічні особливості ресоціалізації засуджених. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 1. С. 433-436.
Яковець І., Автухов К. Шлях впровадження та подальші перспективи інституту оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення в Україні. Право України. 2019. № 7. С. 152-162.
Павлова Т. О. Діджиталізація як засіб модернізації держави та окремих органів кримінальної юстиції. Дослідження механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина в публічному і приватному праві: кол. монорафія / М. А. Баламуш, Н. В. Ільєва, О. М. Миколенко [та ін.]; за заг. ред.: О. В. Гаран, О. І. Миколенко. Одеса: Фенікс, 2023. С. 223-258.
Теоретичні питання удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України та практики його застосування: монографія / К. А. Автухов, О. В. Гальцова, М. Ю. Кутєпов та ін.; за заг. ред. А. Ф. Степанюка; НДІ вивч. проблем злочинності ім. акад. В. В. Сташиса. Нац. акад. прав. наук України. Харків: Право, 2021. 488 с.
Про затвердження положень про програми диференційованого виховного впливу на засуджених: наказ Міністерства юстиції України від 16.05.2016 № 1418/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0727-16#Text (дата звернення: 27.03.2025).
Формування оптимальної моделі залучення засуджених до праці: монографія / під ред. Ф. П. Шульженка (перша частина), О. В. Кузьменко (друга частина). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022. 441 с.
Кутєпов М. Ю. Праця засуджених як шлях до ресоціалізації. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 7. С. 322-325.
Кирилюк В. А. Деякі питання залучення засуджених до позбавлення волі до праці та пропозиції щодо її оптимізації. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2017. № 2. С. 156-164.
Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі: монографія / за заг. ред. д.ю.н., проф. А. Х. Степанюка. Х.: Кроссроуд, 2011. 323 с.
Заїка Д. Є. Зарубіжний досвід цифрової ресоціалізації осіб, засуджених до позбавлення волі. Юридичний науковий електронний журнал. 2025. № 1. С. 391-396.