ПРАВА ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ТА УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджуються ключові аспект забезпечення прав людини в умовах збройних конфліктів у контексті законодавства Європейського Союзу. Наголошується, що права людини, як універсальні та невід’ємні, не втрачають своєї актуальності навіть у періоди надзвичайних ситуацій, у тому числі збройних конфліктів. Автор аналізує правову базу ЄС у сфері захисту прав людини, зокрема основоположні документи, такі як Хартія основоположних прав Європейського Союзу, Європейська конвенція з прав людини та відповідна практика Європейського суду з прав людини. Зазначається, що хоча ЄС як організація не є стороною Женевських конвенцій, держави-члени ЄС зобов’язані дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, включаючи захист цивільного населення, забезпечення медичної допомоги та заборону тортур.

Особлива увага приділяється механізмам контролю та реагування Європейського Союзу на порушення прав людини під час конфліктів як на території країн-членів, так і за їх межами. Розглянуто інструменти санкційної політики, місії спостереження за правами людини, програми допомоги та заходи в межах Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП). У статті також окреслюються випадки залучення ЄС до врегулювання конфліктів у таких регіонах, як Балкани, Україна, Сирія, де права людини порушуються системно.

Автор підкреслює важливість інтеграції міжнародно-правових стандартів захисту прав людини до внутрішніх політик ЄС, зокрема через механізми попередження, моніторингу та відповідальності. Акцент зроблено на необхідності посилення ролі інституцій ЄС у захисті прав людини в умовах гібридних та заморожених конфліктів. У висновках зазначається, що ефективний захист прав людини під час конфліктів вимагає як узгодженості політик країн-членів, так і активного використання потенціалу ЄС як міжнародного суб’єкта.