БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті досліджується безпека життєдіяльності як ключова умова досягнення сталого розвитку суспільства, а також як його концептуальна основа. Розглядається взаємозв’язок між безпекою життєдіяльності та концепцією сталого розвитку у сучасному суспільстві.

Автор акцентує увагу на тому, що безпека життєдіяльності – це ключова передумова досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), оскільки забезпечує збереження життя, здоров’я людини та цілісності навколишнього середовища. Аналізуються наукові підходи до визначення поняття «безпека життєдіяльності» та її складових, включно з екологічною, техногенною, санітарно-епідеміологічною, соціальною та іншими видами безпеки.

Досліджено історію впровадження концепції сталого розвитку на міжнародному та національному рівнях, зокрема прийняття «Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року» ООН, розвиток національної стратегії України «Україна – 2020», адаптацію ЦСР до національних умов та впровадження системи моніторингу реалізації ЦСР. Висвітлено роль державної політики у забезпеченні безпеки життєдіяльності та інтеграції принципів сталого розвитку у правові, економічні, соціальні та освітні стратегії країни.

Автор робить висновок, що безпека життєдіяльності та сталий розвиток є взаємопов’язаними категоріями: безпека виступає як обов’язкова передумова сталого розвитку, а її ефективне забезпечення сприяє гармонійному соціально-економічному та культурно-природному розвитку суспільства. Забезпечення комплексної безпеки є фундаментом для реалізації національних стратегій, формування культури відповідального існування та підтримки високої якості життя.