СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

У статті розглянуто завдання та принципи формування й реалізації державної регіональної політики України в сучасних умовах воєнних викликів і євроінтеграційних прагнень. Автор ставить за мету визначити концептуальну систему принципів регіональної політики, яка забезпечує баланс стратегічних і тактичних орієнтирів, поєднання державних та локальних інтересів, а також сприяє ефективному управлінню розвитком територій.

Актуальність дослідження зумовлена значними міжрегіональними диспропорціями, необхідністю відновлення деокупованих територій, зміцненням місцевого самоврядування та потребою гармонізації політики з європейськими стандартами.

Обґрунтовано, що принципи виступають методологічними орієнтирами, забезпечують узгодженість і цілісність політики, формують основу для стратегічного планування, підвищують прозорість та легітимність рішень. У роботі систематизовано наукові підходи провідних дослідників до класифікації принципів регіональної політики, визначено їхні спільні та відмінні риси.

На основі аналізу законодавчої бази та наукових концепцій запропоновано систему принципів: цілісності держави, партнерства, субсидіарності, прозорості й підзвітності, рівності можливостей, комплексності, участі громадськості, довгостроковості, ринкової орієнтації, програмно-цільового підходу та інтегрованості. Доведено, що їхнє впровадження забезпечує адаптивність політики до динамічних соціально-економічних і безпекових викликів, формує передумови сталого розвитку та соціальної згуртованості.

У висновках підкреслено, що система принципів державної регіональної політики не є декларативною конструкцією, а виконує роль функціонального інструменту публічного управління, спрямованого на забезпечення стратегічної узгодженості територіального розвитку з національними інтересами та європейськими інтеграційними орієнтирами України. Наголошено, що практична реалізація окреслених принципів створює інституційні передумови для модернізації економіки регіонів, забезпечення соціальної справедливості, консолідації суспільства і відновлення довіри громадян до влади. Зроблено висновок, що подальші дослідження у цій сфері мають сприяти формуванню комплексних моделей управління розвитком територій, здатних поєднати національні пріоритети з потребами громад та вимогами європейського простору.