МІСЦЕ ТА РОЛЬ ІНСТИТУТУ ПОЧЕСНИХ КОНСУЛІВ В СИСТЕМІ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз місця та ролі інституту почесних консулів у системі дипломатичних відносин України крізь призму адміністративно-правового підходу. Наголошено, що сучасні виклики міжнародної взаємодії потребують розширення інструментів дипломатичної комунікації, серед яких особливу нішу посідають почесні консульства. Вони поєднують офіційно-правовий статус із непрофесійною формою дипломатичної діяльності, сприяючи розвитку економічних, культурних і гуманітарних відносин, захисту прав і законних інтересів громадян іноземних держав.

Розкрито історико-правові та міжнародно-правові засади функціонування почесних консулів, зокрема на основі Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, яка визначає їхній статус, функції, привілеї та імунітети. Виокремлено характерні особливості діяльності почесних консулів на відміну від кар’єрних консульських посадових осіб, підкреслено їхню роль як інструменту «народної дипломатії».

У роботі встановлено, що в Україні правове регулювання інституту почесних консулів здійснюється поєднанням норм міжнародних договорів і національного законодавства, зокрема Конституції України, Закону «Про дипломатичну службу» та підзаконних актів Міністерства закордонних справ. МЗС України визначено ключовим органом, що забезпечує організацію та контроль діяльності почесних консулів, погоджує кандидатури та видає екзекватури.

Водночас з’ясовано низку адміністративно-правових проблем, що ускладнюють ефективне функціонування цього інституту: відсутність спеціального закону, недостатня врегульованість питань призначення й звільнення, відповідальності та підзвітності почесних консулів, а також прогалини у механізмах контролю й координації з органами публічної влади.

Запропоновано шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності почесних консулів в Україні, серед яких – розроблення спеціального закону «Про інститут почесних консулів», гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами, посилення інституційного нагляду МЗС та налагодження взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Зроблено висновок, що належне правове забезпечення та розвиток інституту почесних консулів здатні посилити міжнародний авторитет України, сприяти активізації зовнішньополітичних і економічних зв’язків, розширенню культурного співробітництва та зміцненню позитивного іміджу держави у світі.