ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЩО НАПРАВЛЕНІ НА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.36550/2522-9230-2025-18-388-392Ключові слова:
цифрові технології, правові відносини, цифровізація, відновлення України, електронне урядування, кібербезпека, публічне управління, цифрове правоАнотація
У статті досліджено правові відносини у сфері впровадження цифрових технологій, спрямованих на відновлення України в умовах післявоєнної трансформації. Підкреслено, що цифровізація є ключовим чинником ефективного відновлення державних інститутів, економіки та соціальної інфраструктури, оскільки забезпечує прозорість управління, оперативність прийняття рішень і залучення міжнародної підтримки. Розкрито, що формування правових відносин у цій сфері передбачає взаємодію суб’єктів публічної влади, бізнесу та громадянського суспільства на основі принципів відкритості, інтероперабельності, кібербезпеки та правової визначеності.
Проаналізовано основні напрями цифрової реконструкції України, серед яких: створення електронних реєстрів пошкодженого майна, впровадження платформ електронного урядування, цифрових сервісів для моніторингу відбудови та використання інноваційних технологій у сфері містобудування, енергетики, фінансів і публічного адміністрування. Окрему увагу приділено нормативно-правовим актам, які регулюють цифрову трансформацію держави, зокрема законам України «Про електронні публічні реєстри», «Про електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», а також положенням Стратегії цифрової трансформації України до 2030 року.
Визначено, що ключовими проблемами є фрагментарність правового регулювання, недостатня координація між органами влади, низький рівень цифрової грамотності населення та ризики порушення інформаційної безпеки.
Зроблено висновок, що ефективне правове забезпечення цифрових відносин є запорукою прозорої, інклюзивної та сталої відбудови України, зміцнення довіри громадян до держави, підвищення її конкурентоспроможності в європейському цифровому просторі та інтеграції до єдиного ринку ЄС.
Посилання
Харитонова О. І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2004. 36 с.
Яременко О.І. Сучасне право розуміння відносин в інформаційній сфері та методологія їх систематизації. Інформація і право № 3. 2017. С. 30–41.
Селезньова О.М. Класифікація інформаційних правовідносин: критерії розмежування. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. Одеса, 2014. Вип. 21. Ч. ІІ. 406 с.
Ільганаєва В. Інституалізація соціально-комунікаційної сфери суспільства. Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації. 2008 № 1– 2. С. 148 -154.
Арістова І.В., Чернадчук В.Д. Концепція інформаційних правовідносин: сутність та особливості використання у сфері банківської діяльності. Інформація і право. 2012. № 3. С. 47-56.
Правове регулювання відносин в мережі Інтернет: монографія / [А.П.Гетьман, Ю.Є.Атаманова, В.С.Мілаш та ін.].; за ред. .С. В. Глібка, К.В.Єфремової. Харків, Право, 2016. 360 с.
ІТ-право: теорія та практика: Навч.посібник / авт..кол-в; за ред.. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової. 2-е видан., виправлене та доповнене. Одеса: Феникс, 2019. 472 с.
Омельченко А.В. Суспільні відносини у сфері цифровізації як предмет правового регулювання. Юридична Україна. 2023. № 10. С.40-48.
Тарасенко Л.Л. Субєкти правовідносин у цифровому середовищі. Часопис цивілістики. 2017. № 26. С.87 – 92.
