ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36550/2522-9230-2025-19-10-16

Ключові слова:

органи досудового слідства, міліція, поліція, правоохоронна система, правоохоронна діяльність, прокуратура, Служба безпеки України

Анотація

Перша половина 90-х років ХХ століття стала періодом глибоких політико-правових та інституційних трансформацій у державах, що постали на теренах колишнього Радянського Союзу. Для України цей етап означав формування власної системи органів державної влади, невід’ємною складовою якої стали правоохоронні органи.

У статті здійснено історико-правовий аналіз процесу становлення системи правоохоронних органів України в умовах переходу від радянської адміністративно-командної моделі до демократичної правової держави у 1990–1996 роках. Виявлено основні закономірності та суперечності цього процесу, а також його пролонгований вплив на подальший розвиток національної правоохоронної системи.

Обґрунтовано, що ключовими складовими становлення правоохоронних органів у досліджуваний період були організаційна побудова системи, формування нормативно-правової бази, розмежування компетенції та підслідності між окремими органами, а також проблеми їх взаємодії в умовах правової невизначеності. Особливу увагу приділено аналізу суперечливого характеру реформ, зумовленого поєднанням інерції радянських управлінських підходів із декларованими демократичними принципами функціонування державних інституцій.

Вказано, що відсутність цілісної концепції реформування, кадрові та фінансові труднощі, надмірна централізація управління і дублювання повноважень негативно впливали на ефективність правоохоронної діяльності та рівень довіри суспільства до органів правопорядку. Водночас прийняття профільних законів і Конституції України 1996 року заклало нормативні та інституційні передумови для подальших реформ і адаптації правоохоронної системи до європейських стандартів.

Матеріали дослідження та сформульовані висновки можуть бути використані у процесі розроблення сучасних реформ у сфері правоохоронної діяльності, удосконалення нормативно-правового регулювання та формування науково обґрунтованих підходів до розвитку системи забезпечення законності і правопорядку в Україні.

Посилання

Костицький М.В. Українська політико-правова доктрина як основа реформування судових і правоохоронних органів. Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. 1996. № 1. С. 21-28.

Тацій В.Я., Рогожина А.Й., Гончаренко В.Д. Історія держави і права України: підручник. У 2-х т. Т. 2. Київ: Ін Юре. 2003. 487 с.

Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. Харків: Основа, 1999. 438 с.

Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС). Донецьк: Промінь, 2012. 640 с.

Солдатенко О. А. Досудове слідство в Україні: становлення та перспективи розвитку: автореф. дис. …. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2006. 18 с.

Теремецький В. І. Досудове розслідування: зарубіжний досвід та практика застосування в Україні. Журнал східноєвропейського права. 2019. № 69. С. 20–29. https://doi.org/10.5281/zenodo.3554989. URL: https://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2019/11/teremetsky.pdf

Chumak V. V., Teremetskyi V. I., Popovych T. G. Organizational and Legal Model of the Activities of the Police of Germany regarding Anti-Smuggling: Prospects for the Implementation of the Positive Experience in Ukraine. Журнал східноєвропейського права. 2023. № 110. С. 27–32. https://doi.org/10.71404/2409-6415.110.03. URL: https://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/chumak_teremetskyi_popovych_110.pdf

Сухонос В. В. Прокуратура в механізмі української держави: проблеми теорії та практики : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10. Одеса. 2009. 33 с.

Подкопаєв С. В. Організація та діяльність прокуратури в Україні. Харків: Право. 2020. 364 с.

Пилипчук В. Г. Становлення і розвиток СНБ-СБ України: теоретичні та організаційно-правові основи (1991–2004): монографія. Київ: НКЦ СБ України. 2006. 496 с.

Історія держави та права України (схеми та таблиці): навчальний посібник / О. В. Шкуратенко, Д. І. Курас та ін. Київ: Людмила, 2020. 170 с.

Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 № 55-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text (дата звернення: 08.11.2025).

Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 № 565-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-12#Text (дата звернення: 08.11.2025)

Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1789-12#Text (дата звернення: 08.11.2025).

Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 № 2229-XII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 (дата звернення: 08.11.2025).

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 08.11.2025).

Конституційне право України. За ред. д-ра юр. наук, проф. В. Ф. Погорілко. Київ : Наукова думка. 1999. 734 с.

Антонов В. О. Конституційно-правові засади національної безпеки України: монографія. Київ: ТАЛКОМ. 2017. 576 с.

Бандурка О. М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України. Харків: НУВС МВС України. 2004. 780 с.

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-8): Закон України від 28.12.1960 № 1002-05 / Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки. (втратив чинність). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-05#Text (дата звернення: 08.11.2025)

Стороженко В. В. Історико-правовий аналіз розвитку та становлення Служби Безпеки України як правоохоронного органу. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2024. 32 (1). С. 836-843.

Downloads

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА