ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНІ ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НАРОДНОЇ ЗАКОНОДАВЧОЇ РЕФЕРЕНДУМНОЇ ІНІЦІАТИВИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей правового регулювання використання відносин народовладдя у протидії монополізації влади певними суб’єктами суспільно-економічних відносин та деталізовано аналіз такого інструменту народовладдя як народна законодавча ініціатива щодо проведення референдуму. У результаті аналізу доктринальних позицій представників різних суспільних наук встановлено, що протидія утворенню негативних суспільно-управлінських тенденцій монополізації доступу до публічної влади можлива за умови нормативно-правового забезпечення впливу інструментів безпосередньої участі громадян та громадських об’єднань у публічному управлінні. У результаті аналізу конституційних механізмів проведення законодавчих референдумів за народною ініціативою у країнах-членах ЄС встановлено наступне. Референдуми можуть проводитися із метою з’ясування волі народу щодо відхилення прийнятого парламентом закону, а його результатом є скасування або збереження чинності цього нормативно-правового акта. У цих країнах також існують обмеження щодо порядку ініціювання, предмета референдумів та щодо кворумів виборців. Угода про Європейський Союз містить положення аналогічне про проведення законодавчих референдумів за народною ініціативою. Запропоновано ухвалення Конституції України на всеукраїнському референдумі з метою забезпечення її стабільності. Визначено також позитивні результати та недоліки правовідносин застосування досліджуваного інструменту народовладдя на всеукраїнському та місцевому рівнях. Надано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення реалізації народної рефендумної ініціативи у законодавстві, які можливо реалізувати лише після внесення змін до Конституції України щодо встановлення інституту висловлення недовіри органам державної влади на всеукраїнському референдумі, в тому числі проголошеному за народною ініціативою.