АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС, АДМІНІСТРАТИВНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ, КОМПЕТЕНЦІЯ: ДЕМАРКАЦІЯ ПОНЯТЬ

Анотація

Статтю присвячено проблематиці співвідношення понять «адміністративно-правовий статус», «адміністративна правосуб’єктність», «компетенція». Шляхом почергового розгляду означених понять з’ясовано, що вони належать до переліку базових категорій сучасного адміністративного права та мають лексико-функціональну самостійність. Відзначено, що у залежності від предметного контексту ці поняття можуть бути взаємопов’язаними, але не рівнозначними (тотожними).

Констатовано, що у цілому правовий статус призначений для того, щоб надати повне та реальне уявлення про певного суб’єкта (об’єкта) і його місце (фактичне правове становище) у відповідній системі. У зв’язку з цим його структурно-змістовне наповнення має бути умовно представлене певними комплексними характеристиками (блоками), які є релевантними для суб’єкта (об’єкта), правовий статус якого аналізується. При цьому визначено, що адміністративно-правовий статус окреслює правове становище суб’єкта (об’єкта) не загалом, а виключно крізь призму сутнісних характеристик, встановлених нормами адміністративного права, та відносно інших суб’єктів (об’єктів) адміністративного права.

Закцентовано, що адміністративна правосуб’єктність стосується лише потенційної здатності суб’єкта адміністративного права мати певні права і виконувати обов’язки, тому вона a priori не може бути рівнозначною адміністративно-правовому статусу або визначена як його складова частина. Зроблено висновок про доцільність її сприйняття як передумови й основи адміністративно-правового статусу.

Визначено, що у рамках адміністративно-правової науки компетенція позначає обсяг адміністративних повноважень, закріплених за певними суб’єктами відповідно до покладених на них завдань і функцій. Зазначено, що до таких суб’єктів належать органи публічного адміністрування (у тому числі суб’єкти делегованих повноважень), відповідні посадові і службові особи, а також адміністрації (органи внутрішньовідомчого управління) підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності. Зроблено висновок, що компетенція є складовою (комплексною характеристикою) адміністративно-правового статусу суб’єктів, наділених адміністративними повноваженнями.