НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СФЕРИ

Анотація

У статті досліджено адміністративно-правові напрями вдосконалення державної демографічної політики України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що сучасна демографічна криза в Україні має багатовимірний характер і проявляється у поєднанні природного скорочення населення, масової зовнішньої та внутрішньої міграції, передчасної смертності, гендерного дисбалансу, старіння населення та зменшення трудового і репродуктивного потенціалу держави. Доведено, що за таких умов демографічна проблематика виходить за межі соціальної сфери й набуває значення стратегічного напряму публічного адміністрування, безпосередньо пов’язаного з національною безпекою, економічною реконструкцією та довгостроковою стійкістю держави. На цій основі зроблено висновок, що вдосконалення адміністративно-правового регулювання демографічної сфери має розглядатися як ключова передумова формування післявоєнної моделі розвитку, орієнтованої на відновлення людського потенціалу та демографічної резильєнтності України.

Особливу увагу приділено обґрунтуванню конкретних напрямів нормативного й інституційного вдосконалення. Визначено потребу інтеграції демографічного прогнозування до державного стратегічного і бюджетного планування, включення демографічних індикаторів до програм економічного і соціального розвитку, а також посилення регіонального виміру демографічної політики. Проаналізовано адміністративно-правові проблеми регулювання міграційних процесів та реінтеграції населення, зокрема у сфері житлового забезпечення, і запропоновано модель єдиної адміністративної процедури повернення та реінтеграції осіб, які повертаються в Україну. Обґрунтовано необхідність удосконалення процедур у сфері громадського здоров’я, медичної реабілітації та охорони чоловічого здоров’я як чинників зниження передчасної смертності та підвищення тривалості життя. Окремо розглянуто трансформацію адміністративно-правової моделі державної підтримки сім’ї в умовах воєнних втрат, запропоновано механізми комплексного супроводу сімей загиблих осіб, спрощення процедур призначення допомоги, розширення доступу до житла, освіти, гнучкої зайнятості та інфраструктури догляду за дітьми. Зроблено висновок, що ефективна демографічна політика в сучасних умовах можлива лише за умови поєднання правових гарантій, економічних стимулів, адміністративних процедур і міжвідомчої координації в межах єдиної системи публічного адміністрування.