ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ШКОДУ, ЗАВДАНУ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Анотація

У статті досліджено проблеми цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану використанням технологій штучного інтелекту в умовах цифрової трансформації суспільства. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння поняття штучного інтелекту та встановлено відсутність єдиної уніфікованої дефініції цієї категорії, що ускладнює як теоретичне осмислення, так і практичне правове регулювання відповідних правовідносин. Узагальнено доктринальні підходи до визначення штучного інтелекту та сформульовано авторське визначення, відповідно до якого штучний інтелект розглядається як комплексна міждисциплінарна система технологій, алгоритмів і методів, здатних до аналізу даних, самонавчання, адаптації до змін середовища та прийняття автономних або напівавтономних рішень. Значну увагу приділено аналізу нормативно-правового регулювання у сфері штучного інтелекту на міжнародному та національному рівнях. Визначено, що сучасна система правового регулювання має багаторівневий характер і включає акти Європейського Союзу, міжнародні стандарти, а також законодавство України, яке перебуває на стадії активного формування та адаптації до європейських підходів. Досліджено особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану використанням ШІ, зокрема умови її настання, проблеми встановлення причинно-наслідкового зв’язку, визначення вини та розподілу відповідальності між різними суб’єктами. Визначено коло суб’єктів відповідальності, серед яких розробники, виробники, постачальники, оператори, власники та інші учасники життєвого циклу систем штучного інтелекту. Обґрунтовано, що традиційні підходи цивільного права не повною мірою відповідають сучасним викликам, пов’язаним із використанням ШІ, що зумовлює необхідність формування спеціального правового механізму відповідальності. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства України з урахуванням європейських стандартів, що сприятиме забезпеченню балансу між розвитком інновацій та ефективним захистом прав людини.